бере початок з джерел у  підніжжі гір Сивулі і Бистрика, найвищої частини Горган на висоті 1390 м. абс., впадає в Бистрицю з лівого берега, на 17 км від її гирла на висоті 232 м. абс. нижче м. Івано-Франківська. Довжина річки 82 км, площа водозбору – 795 км²,  загальне падіння 1158 м, середній нахил 14,2‰.

Басейн розташований в Центральній частині Українських Карпат (в Горганах) і на Прикарпатській височині. Окремі вершини досягають 1500–1880 м і вище (г. Сивуля, 1836 м; г. Бистрик, 1600 м). Смуга передгір’я (середня частина басейну) характеризується хвилястим рельєфом з висотами 500–600 м, Нижня частина, яка лежить на Прикарпатській височині, з рівниною з висотами від 400 до 230 м.

Гірська частина басейну складена карпатськими флішами з конгломератів, пісковиків, глинистих і мергелистих сланців, рівнинна – продуктами їх руйнування, перекритими потужною товщею флювіогляціальних і алювіальних відкладів карпатських рік. В горах підґрунтя  піщанисте легко- і середньо-суглинисте з галькою і щебенем, у пониззі – крупнопилувате легкосуглинисте. Ґрунти в горах дерново-буроземні опідзолені і гірські підзолисті, на рівнині – дерново-слабоопідзолені.

Біля половини площі басейну, в основному його південно-західна , гірська частина, покрита мішаними лісами, в горах переважають хвойні ліси, на рівнині переважно широколистяні. Значна територія поверхні розорана, вершини окремих гір лугові.

Річкова сітка розвинута добре (майже 0,9 км на км²).  Основні притоки Манявка, Великий Лукавець, Саджавка, Радчанка.

Долина слабозвивиста, на перших 5 км є вузькою ущелиною з вузьким дном (3–15 м) з високими, майже прямовисними схилами. Від с. Пороги U – подібна, шириною 0,1–0,5 км, з дуже розчленованими крутими і дуже крутими схилами, нижче значно розширюється (1,0–3,0 км), стає трапецевидною, з помірно крутими і пологими схилами висотою 5–10 м, і біля селища Солотвина досягає 2 км. У межах Бистрицької улоговини долина дуже широка, лівий берег її високий, крутий, порізаний ярами і численними невеликими долинами – лівими притоками ріки. Схили переважно покриті лісом. Правий берег, навпаки, більш пологий і невисокий, майже суцільно розораний і заселений.

Заплава двостороння, що часто чергується по берегах, ширина якої від 50 м до 1,7 км, переважно низька (0,5–1,3 м), суха, лугова, в більшості розорана, місцями поросла лісом, вербовими і вільховими чагарниками, складена піщано-гальковими і гальково-каменистими ґрунтами. 

Русло звивисте, до с. Гута нерозгалужене, стійке, нижче дуже розгалужене, покрите галечником і легко деформується. На перших 5 км русло є ступінчастим водостоком з численними водоспадами висотою 0,5–1,5 м, з нахилом поверхні 107‰. Нижче багато перекатів, осередків, пляжів. Ширина русла від 1,2–3,0 м у верхів’ї до 12–40 м в середній і до 100–250 м нижній течії. Глибина місцями 1,0 – 1,5 м, переважно 0,5–0,7 м, дуже рідко до 3,0 м. Швидкість течії 0,5 – 3,0 м/с.

Дно нерівне, до Гути каменисте, часто скелясте, нижче гальково – каменисте, гальково – піщане. Береги, висотою 0,5–2,0 м місцями до 3,0 м, круті, прямовисні, в пониззі пологі, суглинисті, місцями скелясті, задерновані, місцями залісені, нестійкі, порослі травою, вербовими, лозовими та вільховими чагарниками, на окремих ділянках відкриті.

Живлення мішане, переважає дощове. Річний хід рівні характеризується паводковим режимом.