OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Річка Стримба найбільша притока р. Ворона бере початок з джерел, що виходять на північному схилі невисокого хребта в міжріччі Бистриці Надвірнянської  і Прута біля с. Стримба і впадає в р. Ворону біля м Тисмениця на 23 км від гирла. Довжина річки 45 км, площа водозбору 130 км².

Басейн розташований на півночі центральної частини Східних Карпат, в передгір’ї і Прикарпатській височині. Гірські хребти спадисто-випуклі з відносними висотами 350–550 м. Поверхня басейну розчленована річковими долинами, ярами і балками, густота річкової сітки більше 1 км на км².

Річні суми опадів досягають 800–1000 мм, Найбільші добові максимуми опадів літом досягають 70–125 мм. Висота снігового покриву біля 40 см.

Долина слабо хвиляста, у витоці вузька, нижче розширюється і біля Надвірної з’єднується з долиною Бистриці Надвірнянської. По схилах спостерігаються зсуви та осипи.

Заплава двостороння, чергується по берегах, шириною від 10 до 200 м. Поверхня порізана староріччями і старицями з заболоченою в окремих місцях територією, значна площа земель розорана.

Русло звивисте, місцями розгалужене. Перекати зустрічаються через 60–500 м, довжина їх 8–30 м,  ширина 1–20 м.  Ширина русла 1,5–4 м, глибина 0,2–0,7 м, швидкість течії від 0,5 до 1,5 м/с. Дно нерівне, галькове, піщано-галькове, місцями суглинисте і торф’янисте. Береги спадисті, у верхів’ї круті, місцями обривисті, висотою від 1,0 до 3,0 м, заросли луговими травами, чагарниками, окремими деревами, складені алювіальними гравійно–гальковими відкладами з суглинистим і глинистим наповнювачем з включенням валунів. Потужність їх від 0,7 до 7 м.

Живлення мішане, переважає дощове. Річний хід рівнів характеризується серією паводків. В деякі роки переважає весняне водопілля (1924, 1952), в деякі весняна повінь незначна, або й зовсім відсутні (1946, 1962, 1966, 1971, 1981, 1986), літом спостерігаються серії високих дощових паводків (1925, 1929, 1941, 1948, 1955, 1969, 1980). Протягом літа проходить в середньому 2-5 паводків, а у 1925 і 1955 роках до 10. Стік формується з поверхневих і підземних вод. Поверхневий складає 70 –75% від обсягу річного стоку. Найбільші середні місячні витрати припадають на весну і літо (квітень – вересень) Найменші на осінь і зиму (жовтень–лютий). Протягом весни стікає в середньому 25–30%, літа – 30–40%, осені – 10–20% , зими – 10–15% річного стоку.

Меженний режим наступає в кінці липня – в серпні, тримається протягом осені і зими, але є нестійкий і часто порушується випаданням дощів, зимових відлиг.