Цього літа «Наш дім – Манява» продовжила створення відкритих екологічних ресурсів про Івано-Франківщину та Карпати. 64 картки річок, понад 70 карток об’єктів природно-заповідного фонду та «Карпатський дайджест» — це вже не лише результат проведеної роботи, а й основа для наступного кроку: залучення місцевих жителів до доповнення та верифікації локальних даних.

Упродовж літа 2026 року МГЕО «Наш дім – Манява» продовжувала розвивати власні інформаційно-аналітичні ресурси про природу Івано-Франківщини та Карпатського регіону.

Одним із наших завдань є поступове створення на сайті організації відкритої та зручної бази екологічної інформації, яка допомагає краще бачити природні ресурси регіону, їхній стан, зміни та важливі природоохоронні процеси.

Сьогодні ця робота розвивається одразу у кількох взаємопов’язаних напрямах: Каталог річок Івано-Франківської області, Каталог природно-заповідного фонду та «Карпатський дайджест».

64 картки річок — і каталог продовжує зростати

Одним із найбільших інформаційних напрямів став Каталог річок Івано-Франківської області.

Станом на кінець серпня 2026 року на сайті «Наш дім – Манява» вже опубліковано 64 окремі інформаційні картки річок і водотоків.

У них ми систематизуємо доступні відомості про географічні та гідрологічні характеристики річок, їхню належність до басейнів, природні особливості, стан екосистем та основні екологічні ризики.

Для Івано-Франківської області така робота особливо актуальна. Гідрографічна мережа регіону налічує 8 294 річки загальною довжиною 15 756 км, причому більшість із них — малі річки та водотоки.

Тому 64 картки для нас — це не завершення роботи, а лише один із перших етапів.

Ми продовжимо додавати нові річки, уточнювати вже опубліковані відомості та доповнювати картки новими даними і результатами досліджень.

Понад 70 карток природно-заповідного фонду

Паралельно розвивається Каталог природно-заповідного фонду Івано-Франківської області.

На сьогодні в ньому вже представлено понад 70 інформаційних карток об’єктів ПЗФ.

Ми систематизуємо інформацію про заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища та інші природоохоронні території й об’єкти області.

Мета цього напряму — зробити інформацію про природну спадщину Івано-Франківщини доступнішою не лише для фахівців, а й для громад, учителів, молоді, дослідників, журналістів, громадських організацій та всіх, хто цікавиться природою свого краю.

Робота над каталогом триває, і ми поступово доповнюватимемо його новими об’єктами та актуальною інформацією.

«Карпатський дайджест»: дивитися ширше за межі області

Ще одним інформаційно-аналітичним продуктом, який ми розвиваємо у 2026 році, є «Карпатський дайджест».

Його завдання — не просто збирати новини, а відбирати та систематизувати важливі події, дослідження, рішення та ініціативи, які допомагають краще розуміти процеси, що відбуваються у Карпатському регіоні.

У літніх випусках ми звертали увагу, зокрема, на питання посухи та маловоддя, водно-болотних угідь, стану та зв’язності карпатських лісів, просторового планування, збереження біорізноманіття та природоохоронних територій, а також на рішення і практики сусідніх карпатських країн.

Окреме місце займають теми, пов’язані з розвитком громад, освітою, кліматичною політикою, міжнародною співпрацею та пошуком рішень, корисних для Українських Карпат.

Ми свідомо не хочемо перетворювати «Карпатський дайджест» на ще одну стрічку негативних екологічних новин. Для нас важливіше показати, що відбувається, чому це важливо для Карпат і які рішення або тенденції варто бачити за окремими подіями.

Карпати не закінчуються на адміністративних межах Івано-Франківської області чи на державних кордонах. Це спільна природна, соціальна та культурна система, а питання водних ресурсів, лісів, біорізноманіття та кліматичних змін часто мають транскордонний характер.

Саме тому «Карпатський дайджест» доповнює наші локальні каталоги ширшим регіональним контекстом — від окремих фактів і подій до розуміння процесів, що впливають на майбутнє Карпат.

Понад 130 структурованих екологічних карток

Разом каталоги річок і природно-заповідного фонду вже містять понад 130 окремих інформаційних карток.

Для нас це важливий проміжний результат.

Але ще важливіше те, що поступово формується взаємопов’язана система:

річки та локальні природні ресурси → природоохоронні території → аналіз екологічних процесів → ширший карпатський контекст.

Наступний етап цієї роботи ми хочемо пов’язати вже не лише з відкритими джерелами інформації, а й безпосередньо з людьми, які живуть у громадах.

«Для нас важливо, щоб ці каталоги не були просто зібранням інформації з відкритих джерел. Зараз ми з командою працюємо над механізмом зворотного зв’язку, який дозволить почути голос місцевих жителів. Люди, які живуть біля річок багато років, часто мають знання, яких немає в офіційних документах: місцеві назви водотоків та урочищ, інформацію про джерела, зміни рівня води, цікаві природні місця або проблеми, які вони спостерігають. Так само це стосується природної спадщини. У громадах можуть бути цікаві природні об’єкти, локальні історії та знання, які залишаються поза офіційними базами даних. Ми хочемо дати людям можливість повідомляти нам таку інформацію, надсилати спостереження та уточнення. Водночас для нас принципово важливо, щоб отримані відомості проходили перевірку та верифікацію перед тим, як потрапляти до наших карток. Таким чином, ми хочемо поступово поєднати відкриті офіційні дані з локальними знаннями людей, які живуть у цих громадах. Тоді каталог може стати не просто інформаційною базою, а живим ресурсом, до створення якого долучаються самі мешканці», — зазначає Микола Скиданюк.

Від відкритої інформації — до участі громад

Ми бачимо подальший розвиток цього напряму саме у поєднанні відкритих даних, локальних знань, перевірки інформації та громадського моніторингу.

Це дозволить не лише збільшувати кількість матеріалів на сайті, а й поступово підвищувати їхню якість і практичну цінність.

Наша довгострокова мета — створити ресурс, який допомагатиме громадам, дослідникам, освітянам та громадським організаціям краще розуміти природні ресурси Івано-Франківщини та Карпат, бачити зміни й використовувати інформацію для більш обґрунтованих рішень.

Ми продовжуємо цю роботу — річка за річкою, природоохоронний об’єкт за об’єктом, випуск за випуском.