Як локальні ініціативи та міжнародне партнерство допомагали громадам Карпат у 2020–2025 роках
П’ять років змін: історії, які стали можливими завдяки партнерству
Коли зміни починаються з людей
МГЕО «Наш дім – Манява» працює з 2003 року, допомагаючи громадам Карпат знаходити практичні рішення у сфері екологічної освіти, охорони довкілля, здоров’я та місцевого розвитку.
Але ця сторінка — не повна історія нашої організації.
Це розповідь про п’ять років, упродовж яких працювати було особливо складно. Про пандемію, повномасштабну війну, вимушене переміщення людей, освітні втрати, потребу підтримувати медичні заклади та водночас не втрачати віру в майбутнє.
За кожним реалізованим проєктом стоять люди, їхні щоденні потреби, переживання та бажання змінити життя своєї громади на краще. У звітах зазвичай залишаються бюджети, показники й досягнуті результати. Але значно рідше зберігається історія того, чому все почалося.
Саме тому ця сторінка — не перелік грантів і не хронологія діяльності. Це п’ять історій про людей, громади та партнерів, які разом створювали зміни у найскладніший період новітньої історії України.
У кожній із цих історій міжнародна підтримка стала важливою складовою результату. Проте жодна з них не починалася з грантової заявки.
Кожна історія починалася з людей, які бачили проблему й вирішували діяти.
Безпечні й теплі умови для найменших мешканців Верховини
У високогірному селищі Верховина працює дитячий садок «Сонечко». Для багатьох місцевих сімей це був єдиний доступний заклад дошкільної освіти, де діти могли навчатися, розвиватися, спілкуватися з однолітками, а батьки — працювати й залишатися активними членами громади.
Будівлю дитячого садка звели у 1972 році. Відтоді комплексного капітального ремонту в ній не проводили.
З роками проблеми накопичувалися. На першому поверсі з’явився грибок, підлога почала прогнивати, дах протікав, а значні втрати тепла особливо гостро відчувалися взимку. Для високогірної Верховини, де холодний сезон триває довше, ніж у більшості регіонів України, це було не просто питанням комфорту. Йшлося про безпеку дітей і можливість закладу повноцінно працювати.
Керівництво громади, відділ освіти, адміністрація дитячого садка та батьки неодноразово порушували питання ремонту під час формування районного й селищного бюджетів. Однак місцевих ресурсів було недостатньо для комплексного вирішення проблеми.
Витяг з офіційного звернення«Вирішення питань даного закладу постійно перебуває на контролі керівництва району, відділу освіти та щороку піднімається при формуванні районного і селищного бюджетів. Даний заклад збудований у 1972 році. З того часу капітальний ремонт у будівлі не проводився. На першому поверсі кинувся грибок, від чого прогнила підлога, протікає дах, значні втрати тепла в зимову пору року. На жаль, через відсутність коштів ми не можемо вирішити цю проблему».
Особливо складною була ситуація для родин вихованців. Серед них було 45 малозабезпечених і 24 багатодітні сім’ї. Батьки намагалися допомагати закладу, але їхніх можливостей було недостатньо для ремонту такого масштабу.
Витяг з офіційного звернення«Наш заклад фінансується з місцевого бюджету, де передбачено кошти в основному на захищені статті. Для залучення додаткових джерел фінансування ми беремо участь у проєктах, щоб частково вирішити наші проблеми. Проте цих коштів не вистачає. Батьки вихованців надають благодійну допомогу, але більшість сімей, діти яких виховуються в нашому садку, є малозабезпеченими та багатодітними, тому вони не мають змоги нам допомогти».
Шлях до розв’язання проблеми розпочався не у 2020 році.
Ще у 2017 році, під час реалізації словацько-українського проєкту «Зелена енергія: словацько-український досвід», підтриманого SlovakAid, наша організація працювала з Верховинським районом над питаннями енергоефективності бюджетних установ.
Разом із місцевими партнерами ми проаналізували стан закладів і розробили рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих та енергоефективних заходів. Їх реалізація мала не лише покращити умови перебування людей у громадських установах, а й у перспективі зменшити витрати місцевого бюджету на опалення та енергоносії.
Саме ця робота допомогла краще зрозуміти масштаб проблеми дитячого садка «Сонечко» та сформувати обґрунтоване рішення. Далі почався пошук міжнародного партнера, готового підтримати громаду.
У 2020 році завдяки підтримці Уряду Японії в межах Програми людської безпеки «Кусаноне» Посольства Японії в Україні вдалося провести капітальний ремонт будівлі та створити безпечніші, тепліші й комфортніші умови для дітей і працівників.
Реалізація проєкту припала на період пандемії COVID-19. Карантинні обмеження, складна логістика та відстань понад 200 кілометрів між Манявою і Верховиною значно ускладнювали роботу. Проте проєкт був завершений, а дитячий садок отримав умови, яких громада потребувала багато років.
На етапі підготовки проєкту передбачалося, що безпосередню користь від його реалізації отримають:
190 дітей дошкільного віку; 51 працівник закладу; 88 родин вихованців; щонайменше 2 575 батьків і родичів дітей.
Станом на травень 2026 року результатами проєкту щороку користуються 192 дитини, серед яких 101 хлопчик і 91 дівчинка. У закладі функціонують вісім вікових груп.
Покращеними умовами щоденно користуються також 46 працівників, серед яких 41 жінка та 5 чоловіків.
Таким чином, прямими щорічними бенефіціарами результатів проєкту є щонайменше 238 осіб — 192 дитини та 46 працівників. Додатково проєкт має позитивний непрямий вплив на батьків, родини вихованців і всю місцеву громаду, оскільки допомагає зберігати доступ до якісних і безпечних послуг дошкільної освіти.
Ця історія показала нам важливу річ: успішний міжнародний проєкт починається не з грантової заявки.
Він починається з аналізу потреб, довіри громади та послідовної роботи, яка може тривати роками.
Коли діти стали дослідниками природи
Після вирішення інфраструктурної проблеми ми знову повернулися до одного з головних напрямів нашої роботи — екологічної освіти.
Ми дедалі чіткіше бачили, що сучасне навчання про довкілля не може обмежуватися підручником, презентацією чи кількома тематичними уроками. Дітям потрібно не лише слухати про природу. Вони мають спостерігати за нею, ставити запитання, проводити власні дослідження та розуміти, як їхні щоденні рішення впливають на довкілля.
Так з’явилася ініціатива «ЕкоКлас», реалізована за підтримки Міжнародної організації з міграції — МОМ.
Участь у ній взяли близько 150 унікальних учасників і 8 учителів.
Діти знайомилися з місцевими екосистемами, вивчали природні об’єкти, проводили спостереження, вчилися працювати в командах і розглядати екологічні проблеми не як щось далеке й абстрактне, а як частину життя власної громади.
Навчання перестало відбуватися лише за партою.
Ліс, річка, шкільне подвір’я, рослини й тварини навколо стали частиною освітнього простору. Діти вчилися не просто запам’ятовувати факти, а досліджувати, порівнювати, ставити запитання та шукати відповіді.
Для педагогів ця ініціатива також стала можливістю випробувати нові формати роботи — більш інтерактивні, практичні та наближені до реального життя.
Для багатьох учасників це був перший досвід, коли природа перестала бути лише темою уроку й стала простором для відкриттів.
Саме тоді ми ще раз переконалися: найкращими захисниками природи стають не ті, кому просто розповіли про екологічні проблеми, а ті, кому дали можливість самостійно побачити, дослідити й зрозуміти світ навколо себе.
Коли довелося відкласти звичну роботу, щоб допомогти людям
24 лютого 2022 року змінило життя всієї країни.
Разом із тисячами українських громад ми відклали звичну роботу та зосередилися на допомозі людям, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну війну.
Це був березень 2022 року — час, коли ніхто не знав, що буде завтра.
Люди прибували до громад Карпат із мінімальною кількістю речей, іноді після кількох діб у дорозі. Вони потребували продуктів, засобів гігієни, одягу, місця для тимчасового проживання, інформації та простого людського відчуття, що вони не залишилися наодинці.
У перші тижні повномасштабного вторгнення ми не рахували людей, коробки чи години роботи.
Головним було допомогти настільки швидко, наскільки ми могли.
Тому сьогодні ми не хочемо називати приблизну кількість родин, які отримали підтримку. На той момент ще не існувало повноцінної системи реєстрації, моніторингу чи звітності. Допомога надавалася тоді, коли люди її потребували, — без зайвих формальностей.
До роботи організації долучилися вісім місцевих волонтерів, серед яких була молодь громади.
Разом із партнерами зі Словаччини ми організовували збір, транспортування та передачу гуманітарної допомоги, підтримували людей, які прибували до громади, координували роботу добровольців і реагували на потреби, що змінювалися майже щодня.
«Для нас це були не ВПО. Це були люди, яким була потрібна допомога».
Ця фраза найточніше передає наш підхід у той період.
Ми не хотіли бачити перед собою категорії, статуси чи статистичні групи. Ми бачили людей, які втратили звичне життя й потребували підтримки.
2022 рік став випробуванням не лише для України, а й для нашої організації. Він навчив нас швидко приймати рішення, працювати без повної інформації, перебудовувати звичні процеси та брати на себе відповідальність у ситуаціях, до яких неможливо підготуватися заздалегідь.
Водночас він показав силу місцевої солідарності.
Молоді люди, волонтери, міжнародні партнери й мешканці громади діяли разом, тому що допомога була потрібна саме зараз.
Від відновлення роботи — до сильнішої організації
Після перших місяців повномасштабної війни стало зрозуміло: для довготривалої допомоги людям недостатньо лише доброї волі.
Організація має бути спроможною працювати системно — мати обладнання, цифрові інструменти, простір для команди та волонтерів, можливість зберігати дані, проводити зустрічі, готувати проєкти й підтримувати зв’язок із партнерами.
У 2023 році за підтримки Crown Agents ми змогли зміцнити організаційну спроможність МГЕО «Наш дім – Манява».
Підтримка дала змогу покращити технічні умови роботи команди, придбати необхідне обладнання, посилити цифрову спроможність і створити більш стабільне середовище для подальшої діяльності.
Але найважливішим результатом були не ноутбуки чи інше обладнання самі по собі.
Важливішою була можливість продовжувати працювати.
Готувати нові проєкти. Підтримувати зв’язок із громадами та міжнародними партнерами. Координувати волонтерів. Зберігати документи й результати багаторічної роботи. Проводити зустрічі та розвивати нові ініціативи.
Саме ця інституційна підтримка стала основою для наступної історії — створення простору, який поєднав книги, екологічну освіту, партнерство й роботу з дітьми.
Бібліотека, яка почалася з потреби дітей
Ідея Карпатської екологічної бібліотеки не народилася в кабінеті й не почалася з оголошення грантового конкурсу.
Вона почалася з розмов із дітьми, учителями та батьками.
У сільській місцевості доступ до сучасної літератури, особливо до якісних книг про природу, клімат, тварин, екологію та сталий розвиток, залишається обмеженим. Для багатьох родин придбання нових книг є значним фінансовим навантаженням.
«Я не можу купувати нові книги своїм дітям. Але хочу, щоб вони мали можливість читати про природу, клімат і тварин».
Ця потреба звучала не лише від батьків.
Учителі також говорили про нестачу сучасних матеріалів, які можна використовувати під час уроків, гуртків і позакласних занять. Діти хотіли читати, відкривати нові теми й бачити книги, яких не було у звичайних шкільних фондах.
Так виникла ідея створити не просто книгозбірню, а спеціалізований простір екологічної освіти в сільській місцевості.
До розвитку бібліотеки долучилися видавництва, автори, громадські організації, університети, партнери та небайдужі люди з різних регіонів України.
До кінця 2023 року вдалося зібрати 1 450 книг екологічної та природничої тематики.
Кожна передана книга була не просто ще одним примірником у фонді. Вона ставала можливістю для дитини відкрити новий світ, для вчителя — провести змістовне заняття, а для громади — створити простір, де знання є доступними незалежно від фінансових можливостей родини.
Наступним важливим кроком стала підтримка The Pollination Project.
Завдяки гранту бібліотека отримала 212 нових сучасних видань. Також було проведено шість інтерактивних освітніх занять, у яких взяли участь близько 150 дітей.
«Учні вперше побачили нове видання Червоної книги України. Для багатьох це стало справжнім відкриттям».
Нові книги дали можливість говорити з дітьми про природу не лише через загальні поняття, а через конкретні історії, види рослин і тварин, екосистеми, загрози та способи їх збереження.
Поступово бібліотека перестала бути місцем, де просто зберігаються книги.
Вона стала простором для читання, зустрічей, навчання, дискусій і появи нових екологічних ініціатив.
Діти приходили сюди не лише взяти книгу. Вони обговорювали побачене, ділилися думками, ставили запитання та пропонували власні ідеї.
«Наша бібліотека стала місцем, де діти не лише читають, а й обговорюють майбутнє природи».
До розвитку бібліотеки долучилося понад 50 партнерів. Завдяки цьому вона стала прикладом того, як одна локальна ініціатива може об’єднати людей, організації та установи навколо спільної мети.
Сьогодні це не лише фонд книг.
Це основа для подальшого розвитку екологічної освіти, роботи з молоддю, проведення занять, створення нових освітніх програм і формування культури відповідального ставлення до природи.
«Діти — наше майбутнє і творці змін. Якщо ми інвестуємо в екологічну освіту сьогодні, ми допомагаємо зберегти Землю завтра».
Ця історія ще раз підтвердила: іноді велика зміна починається з дуже простого прохання — дати дитині можливість прочитати хорошу книгу.
Коли обладнання означає шанс на життя
Не всі проєкти вимірюються кількістю книг, проведених занять чи учасників освітніх програм.
Іноді найбільший вплив вимірюється шансом на життя.
Івано-Франківський обласний перинатальний центр надає допомогу новонародженим, зокрема дітям, які народилися передчасно або перебувають у критичному стані та потребують інтенсивної терапії.
У таких ситуаціях сучасне медичне обладнання має вирішальне значення.
У 2025 році за підтримки Уряду Японії в межах Програми людської безпеки «Кусаноне» Посольства Японії в Україні для перинатального центру було придбано сучасний апарат штучної вентиляції легень AVEA, а також необхідні витратні матеріали до нього.
Це обладнання допомагає лікарям підтримувати дихання новонароджених, які самостійно не можуть отримувати достатню кількість кисню, та надавати інтенсивну медичну допомогу у критичний період їхнього життя.
Ми не хочемо називати приблизну кількість дітей, яким апарат допоможе щороку, якщо не маємо підтверджених офіційних даних.
Але ми точно знаємо інше: у момент, коли життя новонародженої дитини залежить від роботи медичної команди та наявності відповідного обладнання, такий апарат може стати вирішальним.
«Зберегти життя маленьких українців».
У цих кількох словах — головний зміст проєкту.
Не обладнання заради обладнання.
Не грант заради звіту.
А можливість дати лікарям інструмент, який допомагає боротися за життя найменших пацієнтів.
Наш вплив у ширшій перспективі
П’ять історій цієї сторінки охоплюють 2020–2025 роки — один із найскладніших періодів нашої роботи.
Водночас вони є частиною довшого шляху, який розпочався у 2003 році.
За весь період діяльності МГЕО «Наш дім – Манява»:
Окремі результати історій 2020–2025 років:
- 192 дитини щороку користуються результатами оновлення дитячого садка, а покращеними умовами щоденно користуються також 46 працівників.
- Близько 150 дітей і 8 учителів стали учасниками ініціативи «ЕкоКлас».
- 8 місцевих волонтерів долучилися до гуманітарної роботи у 2022 році.
- 1 450 екологічних книг було зібрано для бібліотеки до кінця 2023 року.
- 212 нових видань придбано за підтримки The Pollination Project.
- Івано-Франківський обласний перинатальний центр отримав апарат ШВЛ AVEA.
Ці цифри важливі.
Але за кожною з них стоїть конкретна людина: дитина, яка навчається у теплому садку; учень, який уперше відкрив Червону книгу України; родина, яка отримала підтримку у перші тижні війни; волонтер, який не залишився осторонь; лікар, який отримав сучасний інструмент для порятунку новонароджених.
Чого нас навчили ці п’ять років
У різних історіях — від ремонту дитячого садка до порятунку новонароджених — повторювалася одна закономірність: стійкі зміни виникають тоді, коли місцеве знання, довіра громади та міжнародна підтримка працюють разом.
Починати з реальної потреби
Найкращі проєкти народжуються не з умов конкурсу, а з уважного аналізу того, що справді заважає людям, закладам і громадам розвиватися.
Будувати довіру до подання заявки
Партнерство з громадою, учителями, лікарями, волонтерами й місцевою владою формується роками. Саме ця довіра робить майбутні рішення реалістичними.
Поєднувати ресурси та відповідальність
Фінансування відкриває можливості, але довготривалий результат з’являється лише тоді, коли всі сторони поділяють відповідальність за зміни.
Зберігати здатність адаптуватися
Пандемія і війна змінювали плани, але не головну мету. Організація вчилася швидко переходити від запланованої роботи до допомоги там, де вона була найпотрібнішою.
Дивитися далі за завершення гранту
Для нас результат — це не лише закуплене обладнання чи проведений захід, а те, як створене рішення працює через кілька років і кому воно продовжує допомагати.
Перетворювати досвід на систему
Окремі історії дали нам знання, партнерства та впевненість, необхідні для переходу від локальних проєктів до довгострокових програм для Карпатського регіону.
Зміни, які ми продовжуємо створювати разом
П’ять років показали нам, що справжні зміни починаються з уважності до потреб людей, взаємної довіри та готовності діяти разом.
Ми вдячні громадам, партнерам, волонтерам і донорам, які зробили ці історії можливими. Наступний етап ми також хочемо будувати у партнерстві — заради сильніших громад і стійкішого майбутнього Карпат.