Річка Черемош одна з найбільших притоків р. Прут, утворюється від місця злиттям Чорного і Білого Черемошів, біля с. Устеріки. Вони починаються в найнеприступнішій частині Українських Карпат, у Чивчинських горах на висоті 1680 м і течуть у вузьких, ущелиноподібних долинах. Впадає в р. Прут на 801 км від гирла на висоті 192 м абс. біля с. Завалля. Довжина річки 80 км, площа водозбору 2560 км², загальне падіння 263 м, середній нахил 3,3‰, коефіцієнт звивистості 1,45.

Основні притоки, правий – Білий Черемош, довжиною 51 км, ліві – Чорний Черемош, довжиною 87 км, Рожен Великий (12 км), Волиця (16 км).

Басейн річки розташований в південно – східній частині Карпат і частково на Покутті. За характером поверхні і розчленованості ділиться на гірську і передгірську частини.

Гірська частина характеризується поздовжньо – зональним розміщенням основних структурно – орографічних елементів, що простежуються з північного заходу на південний схід. ЇЇ ділять на три частини: Осьову, Центральної Карпатської депресії і зону Скибових Карпат.

Осьовій частині відповідає найвища частина Українських Карпат. Тут знаходяться: г. Говерла (2061), г. Петрос (1910), Брескул (1910), Туркул (1932), Ребра (2035), Темнатик (2016), Дземброня (1880), Піп Іван (2022). Північно – східний схил стрімко. Уступом, обривається в бік давньої міжгірської Ясиня – Черемошської долини.

Гірська група Чивчинських гір характеризується альпійським рельєфом з куполоподібними скелястими вершинами. Найвищі вершини піднімаються до висоти 1700 і більше метрів (г. Чивчин (1769 м).

Між Білим і Чорним Черемшами розміщені Гринявські гори, основу яких складає хребет Пнєв’є (Баба Людова (Народна) (1586 м). Хребет круто обривається до долини Чорного Черемошу поступово спускається південним, дуже розчленованим схилом, до Білого Черемошу.

Зона Скибових Карпат найширший на північному заході (35 км) і поступово звужується до 18 – 20 км у південно – східному напрямку. Утворені вони системою хребтів, розділених поздовжніми долинами і перерізаних поперечними річками. Найвищі вершини тут піднімаються до 1800 м. Глибина розчленування досягає 400 м. Північний схил гір між Прутом і Черемошем займають Покутські Карпати. Тут добре виражені паралельні хребти з найвищою вершиною г. Ратило (1485 м).

Передгірська частина басейну займає територію між Карпатами і Прутом. Район характеризується складним пересіченим, грядово–горбастим рельєфом. Цьому сприяють піщано–глинисті відклади, які легко розмиваються, утворюючи зсуви в умовах вологого клімату. Абсолютні висоти тут складають 350 – 550 м.

Річні суми опадів, у залежності від висоти і експозиції місцевості, коливаються від 500 до 1600 мм. У Прикарпатті їх випадає 500–800 мм в горах 600–1200 мм. Більшість опадів випадає в теплий період року (квітень – вересень). Зливові дощові опади тривають до 2 – 3 годин з інтенсивністю 20 – 30 мм/годину і призводять до формування високих паводків.

Живлення рік має мішаний характер з перевагою дощового. У формуванні стоку беруть участь також снігові і підземні води. У відсотковому відношенні частка поверхневого живлення (сніг, дощ) складає 60–70%, з перевагою дощового (45–55%), підземного 25–35%. Із збільшенням висоти місцевості частка снігового живлення зростає.

Річний хід рівня води в річках пилкоподібний, що зв’язано з частими випаданнями дощів протягом цілого року, і відлиг зимою. Порівняно стійким є меженний період в кінці осені на початку зими. Амплітуда річного коливання рівня води складає в середньому 2,5–3,0 м, в багатоводні роки – 4–6 м.

Льодовий режим нестійкий. Льодові утворення (сало, за береги) появляються в листопаді, деколи вони бувають протягом всієї зими. Льодостав утворюється – в кінці грудня, на початку січня. Процеси формування льодоставу залежать від місцевих особливостей річки і від метеорологічних умов. Найпізніше льодостав установлюється в другій половині лютого, за особливо теплих зим льодостав не утворюються а льодові утворення розтають на місці. Товщина льоду складає в основному 25–45 см, зменшуючись вниз по течії. В залежності від погодних умов окремими роками товщина льоду дуже змінюються. Тривалість льодового покриву змінюється від 0,5 до 2 місяців.

Скресання відбувається в перших числах березня. Рання дата 11 лютого, пізня дата – на початку квітня (1995–1996 р.). Промерзання до дна не спостерігалося.

Більше половини території басейну (60%) зайнята лісами, переважно хвойними впереміж з буком і вільхою, менша – високогірні луки, і тільки в пониззі розорана.

Долина річки складається з широких, добре терасованих котловин (с. Тюдів, Розтоки), і вузьких, щілиноподібних ділянок між ними з крутими схилами. При виході з гір схили виполохуються, а долина розширюється до 8–10 км.

Відповідно до особливостей будови долини і русла Черемош можна розділити на дві ділянки: від витоку до селища Кути і від Кут до гирла.

Перша ділянка, довжиною 33 км, характеризується звивистою, V–подібною, вузькою долиною, шириною від 250 до 800 м, лише місцями розширюється до 1,5 км.  Схили випуклі, помірно посічені, круті, місцями близькі до прямовисних, порослі лісом і травою.

Заплава двостороння, що чергується по берегах, переважна її ширина 60–120 м, найбільша 500, найменша – 25 м, суха, заросла чагарниками, місцями лугова. Поверхня нерівна.

Русло слабо – і помірно звивисте. Досить часто зустрічаються острови, що заросли чагарниками, складені піщано – гальково – валунними ґрунтами, під час паводків затоплюються. Ширина русла змінюється від 12 до 75 м. переважно – 30–45 м, глибина 0,9–1,2 м, найбільша 4,0 м. Швидкість течії 1,2–1,6 м/с на порожистих ділянках до 3,5 м/с. Русло чисте, дно нерівне, каменисте, скельне, місцями піщано – галькове. Береги круті і дуже круті, висотою від 0,6–2,0 м до 6–16 м біля с. Тюдів.

Друга ділянка, довжиною 47 км, характеризується асиметричністю, прямою долиною, лівий схил не виражений, правий – помірно крутий.

Заплава двостороння, шириною 0,8–1,6 км, суха, заросла чагарниками. Поверхня нерівна, порізана староріччями, протоками, рукавами.

Русло в гірській частині нешироке, а заплава у звужених місцях часто зовсім зникає, звивисте, дуже розгалужене, при зміні рівня кількість приток і рукавів швидко змінюється. Головне русло добре виражене. В передгір’ї русло має ширину від декількох десятків до 230 м, дуже звивисте розпадається на ряд рукавів з островами між ними. Такі острови затоплюються під час проходження повеней і паводків. Перекати і плеси чергуються через кожні 1–2 км. Ширина русла 30–50 м, глибина 0,8–1,0 м, швидкість течії 1,0–1,5 м/с. Дно нерівне, дуже деформується, валунне – галькове, галькове, та піщано – галькове, у складі якого зустрічаються пісковики, роговики, конгломерати, кременисті сланці.. Береги круті, дуже круті, висотою 0,6–1,0 м, місцями 0,2 до 5–8 м., оголені, місцями зарослі чагарниками.