Річка Свіча бере початок з хребта Вишківських Горган, у підніжжі г. Кругла Млака на висоті 1120 м. абс., впадає в Дністер з правого берега на 1156 км від гирла, на висоті 232 м. абс. Загальна довжина річки – 106 км, площа водозбору 1490 км², у т.ч. в Івано-Франківській області – 1347 км², загальне падіння 888 м, середній нахил 8,4‰. Довжина річки 106 км, у т.ч. в Івано-Франківській області – 69 км., з них більше половини припадає на карпатську частину, де вона приймає численні притоки: Сукіль, Мізуньку, Лужанку та інші.

Найвищим за розташуванням населеним пунктом є с. Тарасівка. До Тарасівки річка тече майже впоперек Карпатських хребтів. Біля Тарасівки долина розширюється і в той же час повертає на північний захід, пересікаючи краєві Скибові Карпати в діагональному напрямку. Найбільшої ширини долина досягає при виході річки з Карпат біля Болехова (до 5–6 км), де вона зливається з долиною річки Сукіль.

Басейн розташований в Карпатах і їх передгір’ях, а нижня частина його – на Прикарпатській височині. Водорозділ чітко виражений, проходить  по гірських хребтах і вершинах, а в нижній частині по горбах і височинах.

Рельєф верхньої частини гірський, хребти з загостреними вершинами і обривистими схилами має висоту до 1680 м (г. Яйко Ілемське). Нижня частина – плато, розташоване на висоті 250–350 м, розчленоване глибокими річковими долинами, балками і ярами (1,0–1,25 км/км²).

В основі басейну залягають потужні товщі крейдяних і палеогенових осадових відкладів флішового типу, що складаються з пісковиків, конгломератів, глинистих мергелистих сланців з покровом на поверхні щебеневих утворень. Підґрунтя піщане легко- і середньосуглинисте. Ґрунти гірсько-підзолисті. Нижня частина басейну складена третинними піщано-глинистими відкладами, перекритими лесовими породами; ґрунти крупнопилуваті легко суглинисті з поверхневим шаром дерново-підзолистих.

Біля 62% площі басейну зайнято лісами, до висоти 500–600 м – широколистяними, від 600 до 900 м – мішаними, вище 900 м хвойними. Вершини в більшості відкриті, це полонини, що використовуються як літні пасовища. Нижня частина басейну розорана. Боліт мало. Озер майже немає.

В басейні в середньому за рік випадає 1100 мм опадів у гірській частині і 700 – 800 в передгір’ї.

Річкова сітка добре розвинута (1,3 км/км²).

Басейн асиметричний – найгустіша сітка у верхів’ї і на лівобережжі, де протікають основні притоки – Мізуньку і Сукіль.

Долина слабозвивиста. До с. Підліски V–подібна з випуклими, крутими, дуже розсіченими схилами, порослими хвойними і листяними лісами та чагарниками. Від Підлісок до с. Тяпче трапецевидна шириною 0,3–2 км з крутими, помірно порізаними, а більшості розораними схилами висотою від 20 до 100 м.; нижче села неясно виражена. На схилах часто зустрічаються тераси шириною від 20 до 800 м, висотою від 1,5 до 15 м, з крутими і обривистими уступами; поверхня їх у верхів’ї нерівна, поросла  хвойним лісом і чагарниками, в нижнім – рівна, розорана, місцями заболочена.

Схили долини і терас складені  супіщаними і хрящуватими ґрунтами, місцями спостерігаються виходи на поверхню корінних порід. Схили долини вкриті лісом.

Заплава двостороння, чергується по берегах, між хут. Лисок і с. Мислівкою відсутня. Ширина її від 20 м. до 1,7 км, переважає 0,3–0,5 км. Переважно вона суха, місцями у прирусловій частині заболочена, до Мислівка покрита лісом, нижче поросла чагарниками та залужена. Поверхня її нерівна, нижче с. Підліски порізана старицями, видолинками, котловинами, складена гальковими і супіщаними ґрунтами, на заболочених ділянках – торф’яними. Під час повеней та паводків заплава затоплюється від кількох годин до 5 – 10 днів водою товщиною 0,5 – 2,5 м.

Русло звивисте, у витоці – це струмок шириною 40–50 см, глибиною 5–10 см, далі поволі розширюється до 20–40 м і досягає 145 м. біля с. Сулятичі що у Львівській області. До хут. Максимівна нерозгалужене, нижче через кожні 1–2 км зустрічаються острови, складені галькою, порослі травою і чагарником; довжина їх від 0,3 до 2,5 км, ширина до 800 м, висота 0,5–3 м. Рукави подібні і часто трудно визначити, де проходить головне русло. У верхів’ї до хут. Шандра через 0,5–1,3 км зустрічаються пороги довжиною від 7 до 500 м, шириною 5–30 м; глибина русла тут 0,2–0,6 м, швидкість течії 0,3–1,5 м/с, падіння 0,6–7 м, дно скелясте. Нижче Шандр русло нестійке, з багатьма перекатами через 0,1–0,7 км, довжиною від 24 до 140 м, шириною 20–90 м, глибиною 0,1–1,2 м, швидкістю течії до 2,2 м/с. Дно нерівне, галькове, місцями каменисте. Береги висотою 1–3 м, круті, порослі чагарниками і деревами, в багатьох місцях зливаються зі схилами долини, складені гальковими і хрящуватими ґрунтами, місцями скелясті, в середній і нижній частині легко розмиваються. Ширина русла коливається у межах 20–50 м, глибини не перевищують 1,5 м. Внаслідок значного нахилу швидкість течії у карпатській частині досягає 1,5 м/с, в Прикарпатті – близько 0,5 м/с. Середній багаторічний модуль стоку становить понад 16 л/с з км², а витрата води – 24 м/с.