Річка Пістинька, довжиною 57 км, площею водозбору 265 км², бере початок з джерел на північно–східному схилі гори Грегіт на висоті 700 м абс., впадає в р. Прут з правого берега на 864 км від гирла біля м. Коломиї. Притока –  Брустурка.

Верхня частина басейну розташована на південно-східних схилах Карпат його є пасмом гірських хребтів з загостреним вершинами і обривистими схилами, паралельними до течії річки, дуже порізаними вузькими і глибокими долинами притоків. Нижня частина басейну – підвищене плато, на правобережжі пересічене. У підґрунті лежать крупнопилуваті легко-суглинисті породи, утворилися дерново-середньопідзолисті і середньо-підзолисті буроземні ґрунти. Більша частина території розорана. Ліс, переважно хвойний, покриває гори, займаючи чверть території, на плато росте широколистяний ліс з перевагою граба.

Долина слабозвивиста, до верхньої околиці с. Космач ущелиноподібна з випуклими, крутими і дуже крутими, місцями у підніжжі майже прямовисними схилами. Дно долини  тут шириною 6–10 м, місцями розширюється до 50 м, часто захаращене крупною галькою та валунами. Від с. Космач до с. Микитині долина V – подібна. Схили її круті і дуже круті місцями обривисті або помірно круті, випуклі, порізані глибокими річковими долинами і балками.

Нижче долина трапецевидна, шириною 1,2–1,5 км, асиметрична. Правий схил висотою 50–70 м, помірно крутий і крутий; лівий висотою 15–30 м помірно крутий, у пониззі пологий. Схили випуклі, слабо порізані, порослі широко – листяним лісом з перевагою граба. Складені вони пилувато-легкосуглинистими породами, у верхів’ї скельні відслонення і кам’яні розсипи.

По всій довжині, чергуючись по берегах, простежується суглиниста тераса шириною 0,2–0,5 км, з крутим або близьким до обривистого уступом, висотою 4 – 20 м. Поверхня її рівна, місцями горбкувата, порізана долинами притоків. На терасі розташовані поселення. Частково вона використовується під городи, зрідка покрита лугами.

Заплава до с. Пістинь переривчаста, вузька шириною 20–100 м, простежується лише на окремих ділянках, чергується по берегах. Нижче вона має ширину 200– 300 м, чергується по берегах, у верхній околиці с. Спас розширюється до 650 м, між селами Космач і Пістинь місцями відсутня. Поверхня її рівна, у пониззі слабо порізана окремими старицями довжиною 100–300 м, шириною 2–3 м, глибиною 20–30 см, береги стариць задерновані.

Русло помірно розгалужене, до с. Прокурава пряме, нижче звивисте.

Острови розташовуються через 2–3 км, довжиною 40–160 м, шириною 20–50 м, висотою 30–50 см, під час паводків затоплюються, піщано-галькові, поросли вербовими чагарниками.

У місцях виходу скельних порід зустрічаються водоспади 2,8–3,9 м (3 км вище с. Шешори з назвою “Сріблясті водоспади”) і порожисті ділянки. У верхній околиці с. Шешори є два пороги довжиною 25–27 м, шириною 6–8 м з глибиною 0,1 м і швидкістю до 2,0 м/с.

Від с. Шешори до гирла чергуються по берегах руслові утворення з галькових і камінних річкових відкладів шириною 1,5–5 м.

У витоці протягом 600 м річка х гірським струмком шириною 30–50 см, глибиною 5–10 см, з швидкістю 0,5–0,6 м/с. Нижче вона поступово розширюється до 10–15 м, досягаючи на окремих ділянках 45 м; глибина її 0,4–0,7 м, найбільша 2,9 м; швидкість течії змінюється від 0.1 на плесах до 2,0 і більше м/с на порогах, переважаюча 0,6–0,9 м/с.

Дно нерівне, гальково-каменисте, місцями скелясте, до села Прокурава в багатьох місцях захаращене камінням та валунами, у пониззі піщано-галькове. Береги висотою 1–2 м, круті, місцями обривисті, часто зливаються зі схилами долини, зарослі чагарниками і окремими деревами. В пониззі береги помірно круті і пологі, висотою 0,6–1,0 м, задерновані, зрідка зарослі  вербовими чагарниками.

З метою збереження перспективного джерела питної води площею 1120 га на території Косівського і Коломийського районів створений «Гідрологічний заказник місцевого значення «Річка Пістинька з прибережною смугою». Річка цінна в рекреаційному та естетичному відношеннях.