Річка Свірж  бере початок на висоті 332 м. абс. за 5 км на північний захід від с. Свірж Львівської області, впадає в р. Дністер з лівого берега на 1139 км від гирла на висоті 227 м. абс. біля с. Тенетники. Довжина річки 70 км, площа водозбору 477 км², загальне падіння 105 м, середній нахил 1,5‰.

Басейн розташований на Волино–Подільській височині, в районі Опілля. Водорозділи її чітко виражені і проходять горбистими грядами висотою 340–400 м абс., окремі вершини досягають 400–473 м абс. Поверхня  його горбиста, дуже порізана ярами і балками. Горби піднімаються на 10–20 м  над поверхнею.

Басейн складений відкладами крейдового періоду – пісками, пісковиками і мергелистими вапняками, що перекриті третинними вапняками, пісковиками, пісками і глинами. Четвертинний покрив представлений лесами, лесовидними суглинками і глинами. Підґрунтя пилувате легко суг-линисте, у пригирловій ділянці – пилувато-важкосуглинисте. Ґрунти темно-сірі опідзолені і чорноземи опідзолені. У пригирловій ділянці на лівобережжі – дерново-середньоопідзолені поверхово оглеєні, а на правобережжі – чорноземнолугові, вилужені. Більша частина басейну розорана, а також місцями, а особливо у верхній частині покрита листяними лісами. Болота переважно заплавні.

В басейні випадає за рік 600–700 мм опадів, 70–78% яких припадає на теплий період року (квітень–жовтень).

Гідрографічна сітка густа (0,6 км/км²). Основні притоки – Любешка і Охаба.

Долина слабозвивиста, шириною від 0,8 до 2 км, до села Беньківці V–подібна, з помірно крутими і крутими, місцями обривистими  схилами висотою 60–100 м, нижче – переважно трапецевидна, з помірно крутими й пологими схилами висотою 25–40 м. Схили порізані, найчастіше прямі, розорані, у верхів’ї місцями порослі лісом, зрідка задерновані, складені глинистими і суглинистими ґрунтами; в багатьох місцях, особливо на лівому схилі, відслонюються пісковики, білі і жовті піски, місцями черепашники і вапняки. Між селами Глібовичі і Мельна прослідковується тераса шириною від 50 до 200 м, з помірно крутим і крутим уступом, висотою від 3 до 15 м. Поверхня її рівна, зайнята поселеннями та городами.

Заплава двостороння, місцями чергується по берегах, шириною 0,1–1 км, від с. Посвірж до селища Букачівці заплава відсутня. Між селами Беньківці і Григорів побудовано 15 ставків, один з них, Княгиницький віднесено до водосховища, так як має об’єм більше 1,0 млн. м³ (1,49 млн. м³ і площа дзеркала 184 га). Вони використовуються для розведення риби. Поверхня її рівна. Лугова, місцями закущена, в основному заболочена, в місцях колишніх ставків поросла тростиною. Ґрунти хрящуваті і торф’янисті. Під час паводків заплава від кількох днів до 2 тижнів затоплюється водою від 0,2 до 1,7 м.

Русло звивисте, переважно нерозгалужене. Зустрічаються острови: один біля с. Плоска довжиною 110 м, шириною 30 м, висотою 0,8 м, і два біля селища Букачівці довжиною 12–15 м, шириною 2,5–7 м, висотою 0,3–1,2 м, під час паводків затоплюються, складені хрящуватими ґрунтами, поросли луговою рослинністю.

У витоці на 200 м річка пересихає. Нижче ширина її 3–8 м біля с. Беньківці до 30 м, глибина 0,5–1,5 м, максимальна 4,5  м біля с. Васьчин. Швидкість течії змінюється  від величин менших 0,1 км до 1,3 м/с. Русло заростає біля берегів, місцями цілком заросле водяною рослинністю. Дно рівне, глинисте і намулисте , місцями піщане і каменисте. Береги круті і обривисті, висотою 0,8–1,0 м, місцями пологі і низькі (0,1–0,3 м), в багатьох місцях зливається зі схилами долини. До с. Беньківці і між селами Воскресинці і Чернів заросли чагарниками і деревами, на інших – задерновані, місцями порослі тростиною, складені торф’яними і глинистими, а також хрящуватими ґрунтами.

Живлення ріки мішане, переважає снігове. Річний хід рівня характеризується весняним водопіллям, низькою літньою меженню, яка переривається дощовими паводками, і коливанням рівня зимою.