На початку травня 2026 року у Старобогородчанській громаді Івано-Франківської області сталася масштабна пожежа на полігоні твердих побутових відходів поблизу урочища Мочари. Подія привернула увагу мешканців, рятувальних служб, екологів та медичних фахівців через значний рівень забруднення атмосферного повітря та потенційні ризики для довкілля.
За інформацією ДСНС, займання сміття сталося 4 травня на площі близько 300 м². До ліквідації пожежі були залучені рятувальники, місцеві пожежні команди та спецтехніка. Локалізувати пожежу вдалося лише через кілька годин, а ліквідація тління тривала й наступного дня.
За даними Івано-Франківського обласного центру контролю та профілактики хвороб, у районі пожежі зафіксовано суттєве перевищення шкідливих речовин у повітрі.
Зокрема:
1. концентрація оксиду вуглецю (CO) в епіцентрі пожежі становила 54 мг/м³ при допустимій нормі 5 мг/м³;
на в’їзді до полігону — 32 мг/м³;
навіть на межі санітарно-захисної зони — 5,2 мг/м³.
Також зафіксовано перевищення діоксиду азоту (NO₂):
поблизу осередку займання — 1,8 мг/м³ при нормативному показнику 0,2 мг/м³;
на межі полігону — 0,22 мг/м³.
Фахівці зазначають, що під час горіння змішаних побутових відходів у повітря можуть потрапляти чадний газ, оксиди азоту, дрібнодисперсний пил та інші небезпечні сполуки, які негативно впливають на здоров’я населення та стан довкілля.
Водночас екологи звертають увагу, що самі цифри перевищення часто залишаються незрозумілими для більшості людей. Для мешканців громад значно важливішим є усвідомлення того, що подібні пожежі створюють реальні ризики для здоров’я, якості повітря, водних ресурсів та загального стану довкілля.
Проблема поводження з відходами у Карпатському регіоні є значно глибшою, ніж окремі пожежі на полігонах. Людина щоденно створює значну кількість побутових та органічних відходів, які потребують збору, транспортування, сортування, переробки або безпечного видалення.
Фактично система поводження з відходами повинна працювати як замкнений цикл:
утворення відходів;
роздільний збір;
транспортування;
переробка;
повторне використання вторинної сировини.

Саме так працюють сучасні європейські моделі управління відходами.
Попри впровадження елементів роздільного збору сміття у багатьох громадах, значна частина відходів і надалі потрапляє на полігони. Однією з головних причин залишається відсутність повноцінної інфраструктури:
сортування;
логістики;
переробки;
повторного використання вторинної сировини.

У багатьох випадках навіть за наявності контейнерів для роздільного збору значна частина відходів у кінцевому результаті змішується та потрапляє на сміттєзвалища.
Для гірських територій проблема є ще складнішою через важкодоступність окремих населених пунктів, складний рельєф, високі логістичні витрати та відсутність достатньої кількості підприємств, які могли б забезпечувати повний цикл переробки вторинної сировини.
Окремим викликом залишається недостатня фінансова стійкість підприємств, які займаються збором та переробкою відходів. В Івано-Франківській області вже існували приклади ініціатив зі збору роздільно відсортованого сміття, однак частина таких проєктів не змогла продовжити роботу через економічні труднощі та відсутність стабільної підтримки.
Водночас теплі та посушливі погодні умови збільшують ризики виникнення пожеж на полігонах твердих побутових відходів, що створює додаткові загрози для довкілля та населення.
Нещодавно в Івано-Франківській області була презентована Інтегрована концепція управління відходами для Долинського кластеру, розроблена в межах міжнародного проєкту технічної допомоги APENA 3. Концепція передбачає розвиток систем роздільного збору, модернізацію інфраструктури, розвиток переробки та створення сучасної системи управління відходами відповідно до європейських стандартів.
Подібний кластерний підхід може стати одним із можливих напрямків вирішення проблем поводження з відходами і для інших територій Карпатського регіону.

Коментар Миколи Скиданюка, голови Молодіжної громадсько-екологічної організації «Наш дім – Манява»:
«Проблему відходів у Карпатському регіоні неможливо вирішити виключно через створення нових кластерів чи закупівлю контейнерів для роздільного збору сміття. Поряд із регіональним плануванням необхідно працювати безпосередньо з громадами, домогосподарствами та мешканцями.
Для сільських і гірських територій ця проблема є значно складнішою, ніж для міст. У багатьох селах обмежена кількість земель комунальної власності, складний рельєф, високі логістичні витрати та відсутність інфраструктури для повноцінної переробки відходів.
Важливим питанням залишається готовність самих громад до змін. Люди повинні розуміти, як працює система, хто буде вивозити відходи, чи існують підприємства, які реально здійснюватимуть переробку, та яким чином підтримуватиметься чистота і функціонування майданчиків для роздільного збору сміття.
Для гірських громад необхідний комплексний підхід, який поєднуватиме екологічну культуру населення, сучасну логістику, підтримку підприємств із переробки вторинної сировини та фінансову спроможність місцевих громад.
У вирішенні проблеми повинні брати участь місцева влада, громади та бізнес. Без створення повноцінної системи збору, сортування, логістики та переробки навіть роздільний збір сміття не дасть очікуваного результату, а навантаження на полігони і надалі зростатиме».
Пожежа у Мочарах вкотре нагадує, що питання відходів є не лише питанням благоустрою, а й питанням екологічної безпеки, здоров’я населення та довгострокового сталого розвитку громад Карпатського регіону.