Річка Лючка – права притока р. Прут з довжиною 42 км, площею водозбору 397 км², утворюється з джерел біля с. Лючка на схилі гори Рокета – Мала, впадає в р. Прут на 864 км від гирла. Основна притока – Сопівка.

Басейн грушовидної форми, розташований на південно – східних схилах Карпат. До селища Яблунів – це ланцюг гірських хребтів з крутими, часто загостреними вершинами і обривистими схилами, порізаними глибокими долинами, особливо на правобережжі. Схили густо поросли мішаним лісом, в якому переважає граб. Нижче Яблонова місцевість знижується, схили гір стають помірно крутими, слабо порізаними широкими долинами притоків. Схили частково розорані або покриті травою, чагарниками, окремими деревами. У підґрунті лежать пилуваті важкосуглинисті породи, ґрунти дерново- середньопідзолисті.

Долина слабозвивиста, на перших 2-х км має вигляд ущелини з випуклими, крутими і до низу прямовисними схилами, нижче V–подібна, шириною 1,2–2,0 км. Схили складні важкосуглинистими породами, висотою 40–120 м, випуклі, де-не-де ввігнуті, круті і дуже круті, місцями до низу обривисті, дуже порізані, особливо у верхній і середній течії, поросли широколистяним лісом з перевагою граба.

Простежується тераса, яка чергується по схилах долини шириною 0,3–1,5 км, з крутим і помірно крутим уступом висотою 5–15 м. Поверхня її рівна, порізана долинами потоків, поросла луговою рослинністю, окремими деревами і чагарниками. Більша частина території тераси зайнята поселеннями й городами.

Заплава до нижньої околиці с. Лючка переривчаста, шириною 10–20 м, нижче двостороння, що чергується по берегах, шириною 20–150 м, у нижній околиці с. Мишин розширюється до 600 м, в с. Лючка та у верхній околиці селища Яблунів, відсутня. Поверхня її рівна, не пересічена, суха, до с. Ковалівка лугова, частинно розорана; зустрічаються окремі дерева і групи дерев, в основному по  берегу основного русла. Нижче вона чагарникова, місцями лугова, розорана. Весною і літом під час повеней та паводків затоплюється водою до 2–3 м на 1–3 дні.

Русло слабозвивисте, переважно нерозгалужене. В руслі є сім піщано-галькових островів довжиною 25–100 м, шириною 8–30 м, висотою 0,5–0,7 м, які затоплюються від час паводків водою. Найбільші острови розташовані біля сіл Лючка і Стопчатів, довжиною 250–350 м, шириною 15–18 м. В середній течії вздовж русла тягнуться приплески шириною 3–7 м. У нижній околиці с. Середній Березів є водоспад висотою біля 1,0 м.

Перші 700 м річка є гірським струмком шириною 30–50 см, глибиною 5–8 см. Нижче переважаюча ширина річки складає 6–12 м, найбільша 32 (за 1,5 км від гирла), глибина 0,2–0,4 м, місцями досягає 2,5 м (с. Нижній Вербіж). Швидкість течії змінюється від 0,1–1,3 м/с, переважаюча 0,5–0,7 м/с. Дно рівне, піщано-галькове, піщане і скельне. Береги нестійкі, висотою від 0,5–1,5 до 5–7 м, помірно круті й пологі, зрідка круті й обривисті. Складені вони хрящуватими, рідше суглинистими і скельними породами, у верхній і нижній течії зарослі вербовими чагарниками, в середній переважно задерновані або відкриті.