Автор: S. Mochar – Власна робота, CC BY 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=164128678

У річці Бистриця-Надвірнянська на території Надвірнянської громади зафіксовано перевищення мікробіологічного показника якості води.
Проби води відібрали 29 червня 2026 року. Лабораторні дослідження провели фахівці Надвірнянського районного відділу ДУ «Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».
За оприлюдненою інформацією, за 20 дослідженими показниками вода відповідала встановленим нормам. Водночас індекс ЛКП — лактозопозитивних кишкових паличок — становив 24 000 КУО/дм³ при нормі не більше 5 000 КУО/дм³ для водойм рекреаційного призначення. Таким чином, за цим показником зафіксовано перевищення у 4,8 раза.
Через виявлене мікробне забруднення купання у водоймі наразі вважається небезпечним. Міська влада Надвірної звернулася до Державної екологічної інспекції Карпатського округу для встановлення та усунення можливих причин забруднення. Повторні лабораторні дослідження планують провести наступного тижня.
Чому мікробне забруднення води небезпечне для здоров’я
Підвищені показники бактерій групи кишкової палички є важливим сигналом санітарного неблагополуччя водойми. Під час купання людина може випадково заковтнути забруднену воду, а контакт із мікробіологічно забрудненою водою може підвищувати ризик гострих кишкових захворювань.
Можливі симптоми після контакту із забрудненою водою включають діарею, біль і спазми у животі, нудоту, блювання та підвищення температури. Особливу обережність варто проявляти щодо дітей, людей старшого віку та осіб з ослабленою імунною системою.
Водночас важливо розрізняти індикатор забруднення і конкретного збудника захворювання: підвищений індекс ЛКП сам по собі не означає, що у воді вже підтверджено певний патоген. Для цього потрібні окремі лабораторні дослідження.

Що могло спричинити забруднення
Конкретне джерело забруднення Бистриці-Надвірнянської наразі публічно не встановлене. Загалом до можливих причин мікробного забруднення поверхневих вод можуть належати:
потрапляння неочищених або недостатньо очищених побутових стоків;
аварії чи витоки із систем водовідведення;
поверхневий змив після інтенсивних опадів;
потрапляння у воду відходів тваринництва;
неналежно облаштовані вигрібні ями та локальні каналізаційні системи поблизу водотоків;
інші локальні джерела забруднення у межах водозбору.

Встановити фактичну причину у цьому конкретному випадку мають компетентні органи на основі обстежень та додаткових досліджень.

Що варто робити мешканцям
До оприлюднення результатів повторного лабораторного контролю варто утриматися від купання на ділянці річки, якої стосується попередження. Не слід ковтати річкову воду або використовувати її як питну без належного очищення та знезараження.
Якщо після контакту з водою з’явилися діарея, блювання, підвищена температура або сильний біль у животі, варто звернутися до лікаря.

Позиція МГЕО «Наш дім — Манява»
Цей випадок ще раз показує: для карпатських річок потрібен не лише реагувальний, а системний моніторинг якості води. Важливо регулярно перевіряти стан водойм у місцях відпочинку, відкрито інформувати громади про результати аналізів та оперативно встановлювати джерела забруднення.
Чисті річки — це питання не лише охорони природи, а й здоров’я людей, безпеки громад та якості життя у Карпатському регіоні.