Річка Сукіль (у верхів’ї Бжаза) бере початок з джерел за 1 км на південний схід від гори Буковинець, на висоті 1200 м абс. впадає в р. Свічу з лівого берега, на 30 км від гирла, на висоті 289 м абс. біля с. Баличі. Довжина річки 67 км, площа водозбору 279 км², загальне падіння 911 м, середній нахил 13,6‰.

Басейн розташований у двох геоморфологічних районах: верхня частина в Карпатах і їх передгір’ях, нижня частина – на Прикарпатській височині. Гори з висотами 800–1000 м і більше (г. Магура, 1365 м) мають дуже круті, у підніжжі  обривисті схили і округлі  вершини з відносною висотою біля 200–400 м. Біля м. Болехова гори стають нижчими і переходять у горби висотою 80–100 м. Нижня частина басейну рівнинна, порізана ярково–балковою сіткою (1–1,25 км/км²).

В основі басейну залягають третинні пісковики, вапняки і мергелі, перекриті четвертинними щебеневими утвореннями в горах і лесовими суглинками и глинами в Прикарпатті. В підґрунті піщані легко- і середньосуглинисті, а в пониззі – крупнопилуваті легкосуглинисті породи. Ґрунти – буроземи слабо- і середньо-опідзолені.

Понад половини території зайнято мішаним лісом хвойних і мішаних порід, значна частина басейну розорана. Боліт дуже мало, зазвичай в заплавах річок.

Річкова сітка добре розвинута (1,5 км/км²).

Долина пряма, до с. Поляниця V–подібна, далі до Болехова скринькоподібна, нижче Болехова річка тече в долині Свічі. Ширина долини  від 50–100 м збільшується до 0,8 км до Болехова, (в Болехова до 2 км). Схили круті і дуже круті, у підніжжя обривисті, порізані порослі лісом, ґрунти хрящуваті. Нижче Болехова правий схил зливається із схилом долини Свічі, лівий схил крутий і помірно крутий, висотою від 70 м біля Болехова до 20 м при впадінні, помірно порізаний, випуклий порослий листяним лісом і чагарниками, складений хрящуватими ґрунтами.

До Болехова, чергуючись по схилах прослідковується перша тераса шириною від 30 у верхів’ї до 600 м біля с. Тисів, з дуже крутими і обривистими уступами висотою від 3 до 25 м, що поросла травою, чагарниками і деревами, нижче с. Козаківка розорана. Вище Козаківки і від хут. Яммерсталь до с. Поляниця, а також нижче Тисова на висоті 10–20 м розташована друга тераса шириною від 40 до 800 м, з крутим і обривистим уступом висотою 3–7 м, а біля Тисова – до 15 м, з рівною, луговою і розораною поверхнею. Вище с. Козаківка є сліди третьої тераси довжиною біля 0,5 км, шириною 50–80 м, з крутим уступом висотою до 10 м, з рівною луговою з чагарниками поверхнею. Ґрунти терас хрящуваті, місцями на уступах проглядають скельні породи.

Заплава двостороння, суха, до Тисова переривчаста, що чергується по берегах, шириною від 20 до 120 м, лугова, з заростями чагарників і дерев, зрідка розорана, з рівною поверхнею, складеною хрящуватими ґрунтами. Між селами Тисів і Лісовичі заплава має ширину 400–600 м, а в Болехова до 720 м. Прируслова частина заплави має вигляд серії гальково-каменистих гряд, перерізаних рукавами й протоками, часто занесені галькою. Присхилова частина розорана, з нерівною поверхнею, порізаною плавними пониженнями і підвищеннями. Під час високих паводків заплава затоплюється водою до 2 м.

Русло звивисте, помірно розгалужене, на ділянці від Тисова до Болехова це суцільна система рукавів і проток різних розмірів і довжин. В руслі багато островів різного плану й величини. У верхів’ї в ріці багато порогів з падінням до 1–2 м та водоспади з падінням до 2 м. Часто зустрічаються перекати, місцями через кожні 50–100 м, довжина їх від 10 до 70 м. Ширина русла змінюється від 0,5 м у витоці до 35 м в пониззі, переважна ширина 5–15 м, глибина на плесах 0,4–0,6 м, найбільша 2,1 м, на перекатах 0,1–0,3 м, в окремих місцях навіть 0,02 м. Швидкість течії на плесах 0,3–0,7 м/с, на перекатах до 2,0–3,5 м/с. Дно нерівне, галькове и гальково-каменисте з великими валунами, в нижній частині гальково-піщане.

Береги круті і дуже круті, висотою 1–2 м, у верхній і середній течії зливаються зі схилами долини. Вони переважно заросли чагарниками і деревами, місцями лугові і відкриті, складені хрящуватими ґрунтами, в низов’ї із шаром суглинків і супісей.

Живлення річки мішане з переважанням дощового. Річний хід рівня характеризується паводковим режимом.