результати державного моніторингу поверхневих вод басейну Дністра за червень 2026 року, оприлюднені Дністровським басейновим управлінням водних ресурсів.

Вода в річці може виглядати чистою, але це не завжди означає, що в ній немає забруднювачів. Частину хімічних речовин неможливо побачити неозброєним оком — їх виявляють лише під час лабораторних досліджень.
У червні 2026 року лабораторія моніторингу вод Західного регіону Дністровського басейнового управління водних ресурсів дослідила якість поверхневих вод у басейні Дністра в межах державної програми моніторингу. Програмою на 2026 рік передбачено 112 пунктів спостереження. Лабораторні дослідження проводяться у 102 пунктах, а протягом червня проби відібрали у 17 пунктах, зокрема біля 10 місць питного водозабору.
За оприлюдненими результатами, у кількох річках зафіксовано перевищення концентрацій окремих гербіцидів, інсектицидів та інших органічних забруднювачів, які можуть впливати на водні екосистеми.
Це не означає, що весь басейн Дністра перебуває у поганому стані або що вода з централізованого водопостачання стала небезпечною. Проте отримані результати є важливим сигналом, який потребує подальшої уваги органів влади, водокористувачів, науковців і громад.

Не всі показники були перевищені
Перш ніж говорити про проблемні результати, важливо зазначити: більшість досліджених показників залишалася в межах установлених нормативів.
Зокрема, нормативам відповідали концентрації більшості важких металів, значної частини пестицидів, летких органічних сполук та поліциклічних ароматичних вуглеводнів.
У пунктах, пов’язаних із питними водозаборами, переважно відповідали нормативам показники амонійного азоту, нітратів, нітритів, фосфатів і мінералізації води.
Отже, моніторинг не показав, що проблеми є всюди. Він виявив конкретні річки та пункти спостереження, де ситуацію потрібно дослідити детальніше.
Варто також враховувати, що одна й та сама речовина може залишатися в межах нормативу в одному пункті, але перевищувати його в іншому. Наприклад, аклоніфен у частині досліджених проб відповідав нормативу, тоді як у річках Калюс і Лядова було зафіксовано його перевищення.

Де зафіксували найбільші перевищення?
Найбільш показові результати отримали у кількох річках басейну Дністра.
Річка Лядова
Саме тут зафіксували найбільші перевищення.
Концентрація гербіциду тербутилазину становила 8,424 мкг/дм³ за нормативу 0,22 мкг/дм³. Це приблизно у 38 разів більше за встановлений норматив.
Вміст метолахлору становив 3,312 мкг/дм³ за нормативу 0,2 мкг/дм³ — перевищення більш ніж у 16 разів.

Річка Тарнава
У Тарнаві виявили інсектицид дихлофос. Його концентрація становила 0,01 мкг/дм³ за нормативу 0,0007 мкг/дм³. Це приблизно у 14 разів вище нормативу.

Річка Дністер
У Дністрі біля села Маяки виявили гептахлор і продукт його перетворення — гептахлорепоксид. Їхня концентрація становила 0,001 мкг/дм³ за нормативу 0,0003 мкг/дм³, тобто перевищувала його приблизно у 3,3 раза.

Річка Калюс
У Калюсі концентрація гербіциду аклоніфену становила 0,333 мкг/дм³ за нормативу 0,12 мкг/дм³. Це перевищення приблизно у 2,8 раза.
Окремі перевищення різних речовин також зафіксували у Свічі, Лімниці, Вороні, Юрківці, Сурші, Хрустовій, Тлумачику та інших притоках Дністра.
Для Івано-Франківщини особливо важливими є результати щодо Свічі, Лімниці та Ворони. У цих річках зафіксовано перевищення бензо(g,h,i)перилену — речовини з групи поліциклічних ароматичних вуглеводнів.

Що це за речовини?
Назви, наведені в лабораторних результатах, складні й мало що говорять пересічному читачеві. Проте більшість із них можна пояснити досить просто.
Тербутилазин, метолахлор, ацетохлор та аклоніфен
Це гербіциди — препарати, які використовують для боротьби з бур’янами.
До річок вони можуть потрапляти разом із дощовим стоком із сільськогосподарських полів, через дренажні системи, внаслідок неправильного внесення препаратів або їх неналежного зберігання.
Гербіциди створені для пригнічення рослин. У водному середовищі вони можуть впливати на водорості й водні рослини, порушуючи їхній ріст і фотосинтез.
Водорості та рослини є основою річкової екосистеми. Вони виробляють органічну речовину, беруть участь у формуванні кисневого режиму та слугують кормом і середовищем існування для багатьох організмів. Тому їх пригнічення може поступово впливати на водних безхребетних і риб.

Дихлофос, ендосульфан і гептахлор
Ці речовини використовували або використовують для боротьби зі шкідливими комахами.
Проблема полягає в тому, що інсектициди можуть діяти не лише на шкідників. До них чутливі також личинки водних комах, дрібні ракоподібні та інші безхребетні, якими живиться риба.
Особливої уваги потребують ендосульфан і гептахлор. Вони належать до стійких органічних забруднювачів і контролюються в межах Стокгольмської конвенції.
Такі речовини можуть тривалий час зберігатися в довкіллі, накопичуватися у донних відкладах і живих організмах та передаватися харчовими ланцюгами. Їх виявлення не обов’язково свідчить про недавнє використання. Джерелом може бути також старе забруднення ґрунту, колишні склади агрохімікатів або повторне надходження речовин із донних відкладів.

Триклозан
Серед виявлених речовин також був триклозан. Це антибактеріальна сполука, яку використовували або використовують у деяких засобах гігієни, побутових і медичних матеріалах.
До річок триклозан може потрапляти разом із недостатньо очищеними побутовими або медичними стічними водами. Його наявність може бути одним із сигналів навантаження на річку з боку каналізаційних систем та очисних споруд.

Поліциклічні ароматичні вуглеводні
Бензо(b)флуорантен, бензо(k)флуорантен, бензо(g,h,i)перилен і флуорантен належать до поліциклічних ароматичних вуглеводнів.
Ці речовини утворюються переважно під час неповного згоряння деревини, вугілля, бензину, дизельного пального, мазуту та відходів.
До річок вони можуть потрапляти зі зливовими водами з доріг і населених пунктів, із промислових територій, разом з атмосферними опадами або зі стічними водами.
Частина цих сполук погано розчиняється у воді, але зв’язується із завислими частинками та осідає на дні. Тому донні відклади можуть зберігати сліди забруднення навіть тоді, коли концентрація речовини у воді вже зменшилася.

Що означає підвищене хімічне споживання кисню?
В інфографіці зазначено, що максимальне значення хімічного споживання кисню, або ХСК, становило 21 мгО₂/дм³ за нормативу 15 мгО₂/дм³.
Цей показник часто розуміють неправильно. Йдеться не про перевищення кількості кисню у річці.
ХСК показує, скільки кисню потенційно потрібно для хімічного окиснення органічних і частини неорганічних речовин, які містяться у пробі води. Простими словами, що більше у воді речовин, які потрібно окиснити, то вищим може бути цей показник.
Причиною підвищеного ХСК можуть бути недостатньо очищені комунальні стоки, органічні відходи, поверхневий стік із населених пунктів, розкладання великої кількості рослинної маси або окремі промислові скиди.
Саме по собі перевищення ХСК ще не доводить, що у річці вже виник дефіцит розчиненого кисню. Для такого висновку потрібно окремо вимірювати його концентрацію та враховувати температуру, швидкість течії, рівень води й інші умови.
Проте підвищене органічне навантаження створює додатковий ризик. У спекотну погоду, за маловоддя і слабкої течії кисню у воді може стати недостатньо для риб та інших водних організмів.

Чи можна пояснити результати лише погодою?
Після появи подібних результатів часто можна почути, що причиною стали сильні дощі, спека або маловоддя.
Погода справді впливає на стан річки. Дощі можуть змивати забруднення з полів, доріг і територій населених пунктів. Вони можуть спричиняти переповнення каналізаційних систем або піднімати забруднені донні відклади. Під час посухи, навпаки, через менший об’єм води концентрація вже наявних речовин може зростати.
Але погода не створює пестициди, інсектициди чи промислові органічні сполуки.
Дощ може перенести гербіцид із поля до річки, але не є його джерелом. Спека може посилити наслідки органічного забруднення, але вона не пояснює, звідки це забруднення з’явилося.
Тому головне питання полягає не лише в тому, якими були погодні умови під час відбору проб, а й у тому, звідки конкретна речовина потрапила на територію водозбору.
Щоб відповісти на це питання, потрібно зіставити результати аналізів із даними про опади, землекористування, розташування сільськогосподарських угідь, очисних споруд, місць скидання стічних вод, доріг, промислових об’єктів і старих складів агрохімікатів.

Як це може впливати на річкові екосистеми?
Наслідки залежать від концентрації речовини, тривалості її впливу, температури води та чутливості конкретних організмів.
Гербіциди можуть пригнічувати водорості й рослини. Інсектициди — впливати на водних безхребетних. Поліциклічні ароматичні вуглеводні та стійкі органічні забруднювачі можуть накопичуватися у донних відкладах і живих організмах.
Коли зменшується чисельність водних безхребетних, риба втрачає частину кормової бази. Токсичні речовини також можуть впливати на розвиток, поведінку, розмноження та фізіологічний стан риб.
Важливо враховувати й сумарний вплив. У природі організми контактують не з однією ізольованою речовиною, а з цілою сумішшю забруднювачів. Навіть коли концентрація кожної окремої сполуки не є надзвичайно високою, їх спільна дія може створювати додаткове навантаження на екосистему.

Що це означає для людей?
Виявлення перевищень у поверхневій воді не означає автоматично, що вода з централізованого водопостачання є небезпечною.
Моніторинг стосується води у річках. Перед подачею населенню вода проходить очищення і лабораторний контроль. Щоб оцінити ризик для споживачів, потрібні окремі результати аналізу води після водопідготовки.
Водночас результати моніторингу не можна ігнорувати. Традиційні очисні споруди не однаково ефективно видаляють усі сучасні пестициди та стійкі органічні сполуки. Тому в місцях, де поверхневі води використовують для питного водопостачання, важливо контролювати не лише річкову воду, а й воду після очищення.
Обережність також потрібна у разі використання необробленої річкової води, приватних водозаборів поблизу річки та споживання риби з ділянок, де забруднювачі можуть накопичуватися.
За одним місячним вимірюванням неможливо визначити рівень довгострокового ризику для населення. Для цього потрібні повторні дослідження, аналіз очищеної води та, за необхідності, дослідження донних відкладів і риби.

«Моніторинг вод є одним із ключових інструментів оцінки стану довкілля. Саме на основі таких результатів мають формуватися управлінські рішення, спрямовані як на збереження водних екосистем, так і на зменшення ризиків для здоров’я людей.
Водночас для ухвалення обґрунтованих рішень дані потрібно оприлюднювати регулярно — щонайменше щомісяця. Також важливо проводити додаткові дослідження не лише у вибраних пунктах спостереження, а й у басейнах малих річок. Це дасть повніше розуміння стану водних екосистем області та допоможе своєчасно виявляти локальні джерела забруднення», — зазначив Микола Скиданюк, керівник МГЕО «Наш дім — Манява».

Що потрібно зробити далі?
Оприлюднені результати мають стати початком подальшої роботи, а не лише черговим інформаційним повідомленням.
У пунктах із найбільшими перевищеннями доцільно повторити відбір проб за різних погодних умов. Це допоможе зрозуміти, чи було забруднення разовим, сезонним або постійним.
Важливо також дослідити воду вище і нижче можливих джерел забруднення. Такий підхід може допомогти звузити територію пошуку та встановити, де саме речовина потрапляє до річки.
У місцях виявлення стійких органічних забруднювачів і поліциклічних ароматичних вуглеводнів варто дослідити донні відклади. Для річок, воду з яких використовують для питного водопостачання, необхідно перевірити ефективність очищення щодо виявлених сполук.
Не менш важливо оприлюднювати повні протоколи досліджень: із датою та місцем відбору проб, координатами, методами аналізу, межами виявлення та інформацією про невизначеність вимірювань. Це дозволить незалежним фахівцям, громадам і науковцям коректно оцінювати результати.

Висновок
Результати державного моніторингу за червень 2026 року не свідчать про екологічну катастрофу в усьому басейні Дністра. Більшість досліджених показників залишалася в межах нормативів.
Водночас у кількох річках виявлено локальні перевищення гербіцидів, інсектицидів, поліциклічних ароматичних вуглеводнів і стійких органічних забруднювачів.
Особливої уваги потребують результати для Лядови, Тарнави, Калюсу та Дністра, а для Івано-Франківщини — дані щодо Свічі, Лімниці та Ворони.
Наступний крок — не лише повторно зафіксувати перевищення, а встановити їхні джерела, перевірити тривалість забруднення та оцінити можливий вплив на водні екосистеми й питні водозабори.
Адже чисті річки починаються не з лабораторії, а з відповідального господарювання на всій території водозбору.

Джерело даних: результати державного моніторингу поверхневих вод басейну Дністра за червень 2026 року, оприлюднені Дністровським басейновим управлінням водних ресурсів.