Сейсмічна активність Надвірнянського, Долинського та Бориславського районів Прикарпаття є, поряд з основною тектонічною спричиненістю, значною мірою наведеною (індукованою), тобто це розрядка тектонічних напружень (спричинених загальним геодинамічним процесом в Карпатському регіоні України), яка викликана змінами напружено-деформованого стану порід і флюїдної циркуляції у зонах родовищ у процесі нафтовидобутку і закачування води.
Землетруси цих районів (зокрема, їх локалізація та напрямки спорювання розривів) відображають особливості будови та геодинамічної активності наявних тут різнорангових локальних і регіональних тектонічних структур і особливості їх геомеханічного режиму.
Сейсмічність у районі Долини (перша активізація району відбулась у 1974-1976 рр.) пов’язана з інтенсивним видобуванням нафти на Долинському родовищі. Складний напружений стан геологічного середовища нижче зони родовища і додаткові гідродинамічні чинники, зокрема, застосування з 1958-63 років законтурного закачування води та технології гідророзриву пласта сприяли сейсмогеодинамічній активізації – відчутним землетрусам, деформаціям порід, зминанню і розривам обсадних колон свердловин. Поява тут нових вогнищ землетрусів з 1983 р. свідчить про триваючу сучасну тектонічну активність існуючих геологічних структур.
У Надвірнянській сейсмогенній зоні (активізованій у 1996-2013 рр.) встановлено, що вогнища землетрусів в основному розташовані вище (2-2,5 км) і нижче (4,8-6 км) зон локалізації покладів нафти і газу (2,8-4,5 км), або збоку від нафтогазоносних структур. Частина вогнищ місцевих землетрусів тяжіє до зони поперечного Надвірнянського розлому та опіряючих розривних порушень, частина – до поверхонь різноглибинних (1-й, 2-й та 3-й яруси складок) насувів, ще кілька – до структур у зоні грязьового вулкану
Старуня.
Оскільки простежується зв’язок локальної сейсмічності досліджених районів не тільки з тектонікою, а й з техногенними процесами – кастовими процесами в районі рудника №2 Стебницького ГХП «Полімінерал», а також з інтенсивністю процесів нафтовидобутку на місцевих родовищах як у часі, так і по співідношенню між вогнищами землетрусів і горизонтами нафтовидобутку за просторовим розташуванням та глибиною, викладені результати досліджень слід враховувати з метою мінімізації екологічних ризиків для розташованих у Прикарпатті великих міст (Долина, Надвірна) та багатьох інших населених пунктів, гірничих виробок та хвостосховищ калійних родовищ Стебника і Калуша, нафтопромислів та транспортних магістралей (залізничних і автомобільних шляхів, мостів і тунелів, газо- і нафтопроводів, ліній електропередач.
Українські Карпати – це частина Карпатської складчастої області – північної гілки альпід Європи. У схемах тектонічного районування Українських Карпат розрізняють три великі структурні одиниці: Складчасті Карпати та прилеглі до них Передкарпатський передовий і Закарпатський внутрішній прогини. Характерною особливістю будови Складчастих Карпат є наявність тут численних потужних покривів-насувів і складок, спричинених великими горизонтальними переміщеннями гірських мас в альпійську епоху.
No responses yet