Популяційні аспекти дослідження стану трав’яних видів рослин з різностатевою структурою у високогір’ї українських Карпат

Унаслідок впливу природно-кліматичних чинників та зростання активності сукцесійно-демутаційних процесів відбуваються характерні зміни в структурній організації популяцій багатьох високогірних видів рослин, серед яких є частка одно- і дводомних. Проблема збереження біотичного різноманіття таких видів у першу чергу пов’язана з оцінкою їх внутрішньої статевої диференціації та здатністю до відновлення в умовах впливу різних чинників зовнішнього середовища. Загроза полягає в зміні статевих складових в популяціях видів, що має вплив на їх здатність до відновлення. В зв’язку з цим, актуальним є ведення тривалого моніторингу, на основі якого можна оцінити життєвий стан популяцій та виділити ті, які перебувають в межах ризику й вирізняються ознаками деградації. Базовими параметрами, які визначають ступінь відповідності популяцій видів характерним критеріям існування, а відтак можуть використовуватися для моніторингу є:

– демографічні (індивідуальні й групові показники особин та їх просторовий розподіл);

– репродуктивні (здатність до розмноження й приживання насіннєвих проростків);

– динамічні (зумовлені різною реакцією на вплив чинників зовнішнього середовища та характеризують їх здатність до адаптації). На сьогодні гірські системи зазнають поступового відновлення корінної рослинності, внаслідок чого, зменшується площа трав’яних видів і, зокрема, на нижній межі їхнього поширення у верхньому лісовому й субальпійському поясах (1200–1500 м н. р. м). Більшість з них проявляють негативну реакцію на демутаційні зміни, що зумовлено істотною трансформацією еколого-ценотичного режиму, зокрема, посилення задернування, заростання й затінення конкурентоздатнішими видами. Вплив цих чинників призводить до порушення структурної цілісності популяцій видів та зниження їх репродуктивного потенціалу. Зокрема, зміна параметрів репродуктивної здатності популяцій є неоднозначною на різних гіпсометричних рівнях високогір’я. У порівнянні з відкритими лучними ділянками (1500–1700 м н. р. м), найнижчі показники спостерігаються в місцях заростання Vaccinium myrtillus L. та деревно-чагарниковими видами (1200–1300 м н. р. м). Відтак, статева диференціація популяцій є важливим діагностичним параметром в популяціях досліджуваних видів, що дає можливість отримати дані стосовно реалізації їх репродуктивного потенціалу та здатності до відновлення. Важливо з’ясувати реакцію структурних складових популяцій видів, обґрунтувати характерні зміни та оцінити загрозу впливу на них чинників зовнішнього середовища.

МАТЕРІАЛИ XV З’ЇЗДУ УКРАЇНСЬКОГО БОТАНІЧНОГО ТОВАРИСТВА Івано-Франківськ, 30 вересня — 4 жовтня 2024
Ростислава ДМИТРАХ Інститут екології Карпат НАН України, Львів, Україна