П’ята частина усіх “червонокнижних” рослин, які збереглися в Українських Карпатах, зростає саме заповіднику. Це 34 види вищих судинних рослин, занесених до Червоної книги України (2009). Також 39 видів рослин, які підлягають охороні на регіональному рівні. Серед них значна частка є ендеміками (видами, поширеними на незначних територіях). Це жовтець карпатський (Ranunculus carpaticus Holub), перестріч скельний (Melampyrum saxosum Baumg.), чебрець черговолистий (Thymus alternans Klok), фітеума чотирироздільна (Phyteuma tetramerum L.) тощо.
Зростають у заповіднику і рослини-релікти – представники флори давніх геологічних епох. Серед них: зелениця альпійська (Diphasiastrum alpinum (L.) Holub), міхурниця судетська (Cystopteris sudetica A. Br. et Midle), відкасник безстебловий (Carlina acaulis L.) та інші.
Природний заповідник “Горгани” відіграє важливу роль у збереженні рідкісних та зникаючих видів флори. На його території є види, занесені до природоохоронних списків різного рівня – міжнародних, національних і регіональних. На території заповідника ростуть 2 види, внесені до Резолюції № 4 Конвенції про збереження дикої фауни і флори та природних середовищ існування в Європі; 1 вид – занесений до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів; 16 видів – до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що є під загрозою зникнення (СІТЕС).
Ліси і праліси
Понад 85 % площі заповідника займає лісова рослинність. У її складі панують хвойні ліси, а широколистяні займають лише приблизно 1 % площ. Найбільші масиви заповідника займають ліси з переважанням смереки (Picea abies) – 89,1%. Деревостани сосни гірської (Pinus mugo) – 7,3%, сосни кедрової європейської (Pinus cembra) – 1,8%, ялиці білої (Abies alba), бука лісового (Fagus sylvatica) і інших порід охоплюють 1,8% покритої лісом площі. Найпоширенішими є смереково- ялицеві (2377,9 га) та буково-ялицево-смерекові (1196,3 га) деревостани. Тут зафіксовані найвищі в Українських Карпатах дерева бука, ялиці і смереки, у пралісах вони досягають висоти 53 м. і діаметра понад 160 см., кедра – 34 м. і діаметра 108 см.
У Горганах краще, ніж де-небудь в Українських Карпатах, збереглися праліси, які відрізняються високою стійкістю і стабільністю. Праліси – достатньо великі лісові екосистеми (угруповання), які виникли і розвиваються природним шляхом під впливом лише природних стихій та явищ і пройшли повний цикл розвитку без будь-якого втручання людини. У пралісах дерева ростуть до своєї природної вікової межі, а це кілька сотень років. Для буково-ялицево-смерекових, ялицево-букових й смерекових пралісів віковий етап триває 350-400 років, чистих букових – 230-260 років, а кедрово-смерекових – близько 300 років. Загалом всі праліси охоплюють площу 2112, 2 га.
Сосна кедрова європейська (Pinus cembra), що є символом заповідника – релікт раннього голоцену. Обліковано 2300 дерев кедра, які ростуть на камяних розсипах, піднімаються на Довбушанці аж до відмітки 1730 м. над рівнем моря. Пралісові екосистеми за участю кедра охороняються як реліктові. Кедр підтримує верхню межу лісу і придатний для заліснення камяних розсипищ – греготів.
Мохи
На території природного заповідника “Горгани” виявлено 36 видів мохоподібних різних категорій рідкісності: 2 види – занесені до Червоної книги європейських мохоподібних, 10 видів – рідкісні для України та 24 види – рідкісні для Карпат. Загалом бріофлора тут налічує 231 вид мохоподібних з двох відділів: печіночники (Hepatophyta) та мохи (Bryophyta).
Кам`яні поля – греготи густо вкриті товстим багатокольоровим “килимом” мохів, серед яких багато рідкісних: Cephalozia ambigua, Scapania mucronata, S. parvifolia, Splachnum ampllaceum.
Ліани
На території заповідника зростає і 1 представник ліан – Ломиніс альпійський (Atragene alpina Mill.). Він може виростати до 3 метрів заввишки. Має велике шкірясте листя та сині квіти з білою серединою на довгих стеблах. Цвіте в серпні.
Загалом рослинний світ природного заповідника “Горгани” налічує 473 вид вищих судинних рослин, об’єднаних у 270 родів та 79 родин.
No responses yet