Геоморфологічне районування Івано-Франківської області

Рельєф Івано-Франківської області генетично та історично дуже різноманітний і вимагає поділу на низку геоморфологічних областей і районів.
І. Область Придністровського Поділля розташована на північ від Дністра в межах окраїни Подільської плити і характерна загалом переважанням рівнинно-пластового типу рельєфу з ерозійними формами. Залежно від ступеня розчленування і особливостей будови цю область поділяють на такі геоморфологічні райони:
1) Прилипенський горбогірний, на північ від м. Рогатин;
2) Бурштинський давньотерасовий горбистий, ерозійний;
3) Галицький терасовий акумулятивний, рівнинний.
II. Область Придністровського Покуття, яка розташована між Дністром і Прутом та між Бистрицею і Хотинською височиною, у межах окраїни Подільської плити характерна значним поширенням міоценових (тортонських) відкладів, що представлені гіпсоангідритами. Панує рівнинно-пластовий рельєф з поширенням долинно балочних і карстових форм. Область можна поділити на такі геоморфологічні райони:
4) Дністровський з каньоноподібними формами в долині Дністра та гирлах його притоків;
5) Тлумач-Городенківський з карстовими формами і рештками алювіальних покривів красненського і лоєвського рівнів;
6) Отинія-Коршівський акумулятивний з поширенням терас середнього рівня (п’ята і четверта тераси) з долинно-балковими формами;
7) Прутський (Коломийсько-Снятинський), який представлений терасами нижнього ярусу, акумулятивний рівнинний.
III. Прикарпатська область. Тут є акумулятивний тип рельєфу різного ступеня і глибини ерозійного розчленування на Прикарпатському передовому прогині. Залежно від структури цього прогину і від ступеня ерозійного розвитку рельєфу область поділяють на такі геоморфологічні райони:
8) Томашівська (Сівко-Болохівська) улоговина з пануванням рівнинного флювіального рельєфу терас нижнього ярусу на основі Зовнішньої зони Прикарпатського прогину;
9) Войнилівська терасова височина, яка складена лесовими терасами середнього рівня з яружно-балковим рельєфом на Зовнішній зоні прогину;
10) Боднарівська терасова височина утворена акумулятивними терасами середнього і частково високого ярусу на Зовнішній зоні прогину; поширені яружно-балкові форми;
11) Бистрицька акумулятивна-улоговина, яка складена терасами нижнього ярусу з рівнинним рельєфом на Зовнішній зоні прогину;
12) Печеніжин-Рожнівський зі скульптурно-зсувними та ерозійними формами на глинисто-піщаних відкладах дашавської світи Зовнішньої зони прогину;
13) Свіцько-Чечвинська терасова височина на Внутрішній зоні прогину, складена терасами високого ярусу з ерозійно-зсувним розчленуванням;
14) Калуська акумулятивна улоговина, яка складена лесовими терасами низького і середнього ярусів на Внутрішній зоні прогину;
15) Рожнятівська (Чечво-Лімницька) терасова улоговина, утворена галечниковими терасами нижнього ярусу у Внутрішній зоні прогину;
16) Прилуквинська терасова височина, яка складена безлесовими терасами високого ярусу у Внутрішній зоні прогину; має ерозійні форми.
IV. Підгірська область структурно-ерозійних низькогір’їв, які утворені на піднятих складках Внутрішньої зони прогину. Представлена ізольованими низькогірними і горбогірними районами:
17) Майданське структурно-ерозійне низькогір’я;
18) Гвіздське структурно-ерозійне горбогір’я;
19) Слободо-Рунгурське структурно-ерозійне низькогір’я.
V. Область горганських складчасто-покривних гір у Скибовій зоні, представлена асиметричними вузькогребеневими хребтами з крутими північно-східними схилами і виходами твердих пісковиків на гребенях хребтів. Поділяється на такі геоморфологічні райони:
20) Берегові низькогірні Горгани з інтенсивним поперечним розчленуванням хребтів на короткі відтинки;
21) Зовнішні середньогірні Горгани з переважанням простолінійних видовжених хребтів з кам’яними осипами на гребенях;
22) Внутрішні, привододільні Горгани зі звивистим простяганням середньогірних хребтів з великими кам’яними осипами на гребенях;
23) Район верховинської міжгірської (Ясіня-Черемошської) давньої долини.
VI. Область полонинського середньогір’я представлена плоскогребеневими хребтами в зоні Чорногірської і Поркулецької тектонічних зон. Поділяється на такі райони:
24) Район Чорногори з реліктовими льодовиковими формами;
25) Район Гринявських гір з реліктами льодовикових форм.
VII. Область Мармароського середньогір’я виявлена гострогребеневими скелястими хребтами в Мармароській тектонічній зоні. На території Івано-Франківських Карпат представлений хребтом Чивчини з елементами реліктових льодовикових форм.
VIII. Область Покутських Карпат розміщена в смузі виходу на денну поверхню складчастих структур Внутрішньої зони Прикарпатського прогину. Тут панують антиклінальні низькі хребти і широкі синклінальні долини. Ця область представлена одним геоморфологічним районом