26 липня, вівторок, 153 день повномасштабного вторгнення росії. Україна щодня боронить свої цінності, свій суверенітет та майбутнє. Ми впевнені у перемозі, бо нашу країну захищають кращі з кращих, а підтримує весь цивілізований світ. Проте, поки що ми продовжуємо життя і роботу під звуки сирен та щоденні новини про обстріли. Здавалося б, чому ми вже починаємо говорити про відновлення і відбудову, коли країну продовжує руйнувати ворог? І чому у цих розмовах така увага приділяється темі довкілля?
Відповідь на ці питання ми знайшли у словах людини, яка надзвичайно важлива для нашої Екологічної Ініціативи EPAIU і, на жаль, сьогодні вже не з нами. Максим Стравінський, який очолював активістів організації «Екопарк Осокорки», казав: «Ми маємо зберегти те, що захищаємо на фронті, що для нас є важливе». Ці слова надихнули нас провести цьогорічну конференцію під гаслом «Збережімо те, що захищаємо!», адже в контексті нашої великої війни сьогодні воно набуло особливого значення.
Цього року ми присвятили Четверту щорічну еко-конференцію в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU) темі безпечного довкілля та впливу громадянського суспільства на екологічне відновлення територіальних громад. За підтримки Швеції Ініціатива EPAIU здійснюється фондом «Відродження» уже протягом чотирьох років. За цей час їй вдалося не лише надати інституційну та грантову підтримку екологічним організаціям, але й побудувати спільноту, обʼєднану цінностями та метою — будувати країну, в якій право людини на чисте довкілля займатиме одну з ключових ролей у державній політиці. І ця мета не змінюється навіть попри повномасштабне вторгнення. Адже відбудова та відновлення України мають відбуватись за цим же принципом.
«Плануючи цю конференцію, ми думали про те, що Україна воює за своє майбутнє і за те, щоб це майбутнє було насправді європейським і безпечним для людини, — говорить Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», — Таким, яке враховує найкращі європейські принципи, серед яких, зокрема, і право людини на чисте та безпечне довкілля. Тому ми й проводимо цю зустріч, аби поставити ці питання перед собою та спільнотою людей, що працюють в рамках ініціатив нашого Фонду, що опікуються збереженням довкілля — наші партнери з аналітичних центрів, з громад та місцевого самоврядування — для яких питання довкілля є безпосередньо повʼязаним із тим, наскільки можливий добробут в їхніх громадах.»
До обговорення наживо долучились представники й представниці десятка організацій, що займаються природоохоронною діяльністю, адвокатують сталі та «зелені» рішення, досліджують довкіллєві проблеми та шукають практичні способи їх вирішення. Серед них — грантери Екологічної Ініціативи фонду «Відродження», а також партнери з інших напрямів його роботи: розвитку аналітичних центрів, територіальних громад та впровадження євроінтеграційних політик в Україні. Були також і представниці місцевої влади та Міндовкілля, адже діалог з безпосередніми виконавцями плану відновлення України важливий на усіх його етапах.

Дискусії точились не лише у залі, але й у чаті трансляції конференції. Така увага до теми, яка комусь може здаватись «невчасною» або «несуттєвою», нас не дивує. Бо як влучно зауважив у вступному слові виконавчий директор фонду «Відродження» Олександр Сушко:

«Навіть в умовах тої драматичної боротьби, яка триває — за незалежність України, її демократичний шлях — здорове довкілля і залученість громадян до формування довкіллєвої політики є одним з фундаментальних завдань. Воно не стане периферійним і не відійде на маргінеси».
Із привітальним словом також виступила Марія Ліндгрен-Салтанова, Тимчасово повірена у справах Посольства Швеції в Україні. Вона зауважила, що хоч війна і змістила акценти з екологічних реформ до моніторингу злочинів проти довкілля, їй не вдалося відтягти увагу від довкілля як такого. Марія Ліндгрен-Салтанова також наголосила на тому, що Швеція продовжуватиме свою підтримку таких Ініціатив, як EPAIU, оскільки план відновлення України, представлений у Лугано, сприятиме пришвидшенню реформ, у яких давно вже назріла потреба.
Але попри цю підтримку, провідна роль у реформах належатиме саме Україні та нашому громадянському суспільству:

«Є певні обмеження в тому, що можуть зробити міжнародні партнери в плані реформування та відновлення України. Тому розробка та реалізація майбутніх проєктів, їх масштаби, в більшості, все одно залежатимуть від вас — від тих, хто діє на місцевому рівні. Від того, наскільки ви будете демократичним чином залучені і наскільки громадяни ваших громад будуть залучені до цих проєктів».
І саме ця тема — участі громадськості у “зеленому” відновленні України на місцевому рівні — стала провідною у нашій конференції. Тематичні панелі стосувались трьох, важливих у контексті відновлення та співпраці громад з активістами на місцевому рівні, тем: місця довкіллєвої проблематики у порядку денному органів місцевої влади, стратегічного планування відновлення у громадах та управління відходами. Особлива увага в обговореннях приділялась саме інструментам роботи з громадами, які братимуть безпосередню участь у відбудові країни.

Тож ми не могли провести конференцію, не запросивши до виступу представників міської влади. У першій панелі взяла участь секретарка Вознесенської міської ради Миколаївської області Вікторія Бальцер, яка поділась реальним досвідом громади, що пережила руйнування і зараз працює над відбудовою — на початку березня у Вознесенську точилися бої, але, на щастя, останні чотири місяці громада перебуває у відносному спокої. Тож логічно, на думку Вікторії, планувати відбудову уже зараз. Проте, «у громад зараз дуже багато викликів. Інколи міському голові немає коли й голови підняти, бо ми постійно тушимо якісь “пожежі”. Але має бути така людина в громаді, яка буде думати про відбудову і цікавитись тенденціями національними і світовими.» — пояснила Вікторія Бальцер. Тож, на її думку, міська влада дуже зацікавлена у співпраці з громадськими організаціями, які мають експертизу та досвід, і можуть дати владі поштовх, аби розпочати впроваджувати сталі та «зелені» рішення.
До обговорення теми онлайн приєдналася Світлана Гринчук, радниця Міністра захисту довкілля і природних ресурсів. Вона наголосила на тому, що Міністерство продовжує свою роботу попри усі складнощі, які накладає війна. Зокрема, працює над впровадженням уже розпочатих реформ, адже зупинка зараз, на думку пані Світлани, буде коштувати нам поверненням до того, з чим ми так довго боролися ще до повномасштабної війни. Політика декарбонізації, тобто зменшення викидів, та адаптації до змін клімату — одна із ключових у процесі відновлення України після війни.

Втім, будь-які перетворення потребують значних коштів. Світлана Романко з ГО «Razom We Stand» нагадала про природоохоронну програму Європейського Союзу «LIFE», до якої Україна приєдналась у червні цього року. Анонсований бюджет цієї програми до 2027 року складає понад 5 млрд євро, і Україна зможе залучити частину цих коштів до відбудови, зокрема подаючи відповідні проєкти. Детальніше про програму можна прочитати на її офіційній сторінці. Ще більше інвестицій, на думку Світлани Романко, прийде унаслідок поступової відмови України від викопного палива, адже ЄС всіляко заохочує своїх партнерів до «зеленого» переходу. І починати цей процес можна вже зараз, на рівні міст та громад.
Візію громадськості на першій панелі представляли Андрій Мартинюк з ГО «Екоклуб» (м. Рівне), Наталя Гозак з ГО «Екодія» (м. Київ) і Олена Головкіна з ГО «Для Людей» (м. Сіверськ). Модерувала обговорення Наталя Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля».

Багато говорили і про сам План відновлення, який Україна представила на конференції у Лугано. Не обійшлось і без критики цього плану, оскільки на думку спікерів та спікерок, він не достатньо враховує потреби міських громад.

А як влучно зауважила Наталя Гозак, значна частина роботи залежатиме саме від місцевого рівня та громадськості: «Наша роль як громадянського суспільства — підштовхувати громади на кращі, доступніші рішення і практики, методи управління. Добиватися їх впровадження і підтримувати.»

Друга тематична панель була присвячена екологічному контексту стратегічного планування процесів відновлення у громадах, які стикаються з різними наслідками війни. Модератором обговорення виступив Олексій Орловський, директор програми «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження», який уже багато років працює із темою стратегічного планування в територіальних громадах та реформою децентралізації.

Наталія Дрозд з ГО «Доброчин» зауважила, що будувати стратегію відновлення для будь-якої громади потрібно на базі свідомого ставлення до довкілля, і обовʼязково у тандемі міської влади та громадськості. Артем Чайковський, з Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень, представив результати їхнього дослідження наслідків війни та окупації на Херсонщині. Він вважає, що говорити про цю шкоду потрібно, навіть якщо зараз Україна не може почати відбудову міст через злочини окупантів. На його думку, безпосередньої відбудови буде замало: «Післявоєнна екологічна політика має відійти від принципу реагування на подразники і ліквідації наслідків актуального антропогенного і техногенного впливу. Потрібна не відбудова, а комплексна екологічна реконструкція країни з використанням репараційних коштів, коштів держави та можливої міжнародної допомоги».

Про специфіку стратегічного планування і деяких громадах говорили Ірина Мунтян з ГО “Флора” (м.Кропивницький), Ольга Лящук з ГО “Екоклуб”, (м. Рівне) та Вадим Штефан з Аналітичного Центру “Бюро економічних та соціальних досліджень” (м. Полтава). Під час виступів спікерів та подальших обговорень також підняли важливі питання співпраці громад, спрямованих на вирішення екологічних питань та чому варто орієнтуватися на принципи кругової економіки під час планування, зокрема у зв‘язку з релокацією підприємств зі сходу та півдня у західні громади України. Максим Сорока, Експерт з екологічної безпеки, координатор мережі “Довкола” з Дніпра, зробив особливий акцент на залученні у цей процес експертів, які були змушені покинути свої домівки та переїхати на захід України.

Остання тематична панель конференції була присвячена темі управління відходами на рівні територіальних громад. У мирні часи про управління відходами говорили, зазвичай, лише у контексті побутових та промислових відходів. Проте наслідки війни з росією додали нову проблему, з якою раніше українські громади не мали справи у такому масштабі — уламки будівель, снарядів, пошкодженої інфраструктури та промислових обʼєктів. Токсичні і небезпечні сліди боїв. Громади ж на заході України, ще більшою мірою ніж раніше, змушені вирішувати проблему з побутовими відходами, яких стало більше внаслідок хвиль переміщення людей. У контексті відбудови країни, збільшуватиметься і кількість будівельного сміття, належну утилізацію якого потрібно врахувати при плануванні. На додачу, з набуттям Україною статусу кандидата на вступ до ЄС, зʼявляються нові потреби в реформуванні системи управління відходами.

Про усі ці виклики говорили спікерки панелі Ірина Миронова з ГО «Zero Waste Lviv», Анна Амбросова з ГО «Досить труїти Кривий Ріг» та Марина Садкіна з ГО «Еколтава». Онлайн також долучилась Олена Колтик з ГО ReThink, яка пояснила як застосовувати принципи кругової економіки у реформуванні сфери поводження з відходами та вирішенні нагальних проблем.

Модерувала панель керівниця Західноукраїнського представництва фонду «Відродження» Оксана Дащаківська, яка на самому початку поставила спікеркам питання щодо ієрархії відповідальності в системі управління відходами у громадах, та на якому місці зазвичай стоїть проблема відходів у громадах.

Говорили і про новонароджений рамковий законопроєкт у сфері поводження з відходами, яким створюється система управління відходами по аналогії із системою, що існує наразі в країнах-членах Європейського Союзу. Спікерки також представили окремі кейси Львова, Кривого Рогу та Полтави — як міста справляються усіма цими новими викликами та які дієві моделі поводженні з відходами можуть запропонувати іншим громадам.

Завершальною частиною конференції стала розмова модераторів, до яких також приєдналась Тетяна Кухаренко, керівниця Ініціативи EPAIU, ідейна та організаційна натхненниця цієї конференції.

«Організовуючи цю конференцію ми хотіли знайти фокус того, де найбільше буде точка прикладення зусиль громадськості у процесі відновлення в України, на місцевому рівні. Більше того, хотілось саме показати роль громадських організацій, які мають колосальний потенціал допомоги і поєднання усіх зусиль різних гілок, які можуть бути залучені у процес відновлення. І ми почули це від усіх спікерів!» — підсумувала пані Тетяна.

Обрана тема нашої конференції насправді важлива обом сторонам — як місцевій владі, так і громадськості. Бо у першої, на жаль, поки що бракує інституційної памʼяті того, як впроваджувати сталі, недискримінаційні та людино-орієнтовані зміни. Інструменти, які громадськість пропонує місцевій владі, спираючись на їх ефективність в інших країнах або в окремих громадах України — поки що не відшліфовані. Що звично і зрозуміло — це старе, радянське уявлення, і саме від нього ми маємо відмовлятись у першу чергу, якщо хочемо, аби відновлення України дійсно привело її до нового, якіснішого рівня. І як ми зрозуміли за день спілкування з представниками й представницями громадськості — вони готові допомагати, консультувати і співпрацювати.

«Ініціатива з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні» (Environmental Policy and Advocacy Initiative for Ukraine (EPAIU) є чотирирічним проєктом, який виконується Міжнародним фондом «Відродження» (МФВ) з 2019 року за фінансової підтримки Швеції. Метою Ініціативи є сприяння сталому розвитку громадських організацій – інституційно спроможних, з доброчесним управлінням, підзвітних та визнаних в екологічній спільноті – які зможуть сприяти реформам в Україні через впровадження екологічних політик і здійснення адвокаційних заходів на захист довкілля.

Збережімо те, що захищаємо: про екологічне відновлення України та участь громадськості у цих процесах говорили під час Четвертої щорічної конференції EPAIU

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.