Майбутнє без викопного палива: Чехія та Словенія відмовляться від вугілля до 2033 року

У перші дні 2022 року відразу дві країни — Чехія та Словенія — офіційно зобов’язалися відмовитися від використання вугілля. На початку січня новий уряд Чеської Республіки оприлюднив наміри припинити генерацію електроенергії з вугілля не пізніше, ніж у 2033-му. А вже за тиждень уряд Словенії затвердив Національну стратегію, за якою країна має поступово відмовитися від вугілля в електроенергетиці до 2033-го та реструктурувати вугільні регіони.

Програма діяльності уряду Чехії, оприлюднена 6 січня 2022 року, передбачає створення сприятливих умов для енергетичного переходу в країні та поступового припинення генерації електроенергії з вугілля до 2033 року. Зараз це джерело майже половини виробленої електроенергії в країні. На підтримку оголошеного урядового курсу центральноєвропейська енергетична група Energetický a průmyslový holding (EPH) планує повністю відмовитися від використання вугілля вже у серпні 2030 року, а конгломерат Ceske Energeticke Zavody (CEZ), який виробляє майже три чверті електроенергії в країні, скоротить частку вугільної генерації до 12.5% до 2030 року.

Словенія, у свою чергу, стала 23 європейською країною, що оголосила офіційну дату відмови від вугілля. Ухвалена урядом стратегія в першу чергу зосереджена на справедливій трансформації двох основних вугільних регіонів країни та визначає ключові аспекти закриття останньої вугільної шахти. На даний момент уряд проводить консультації з ключовими стейкхолдерами та громадськістю щодо технічних можливостей використання шахти після закриття, а також проєктів рекультивації та переробки накопичених у процесі гірничодобувної діяльності відходів.

Слід також зазначити, що у Словенії останній вугільний енергоблок №6 ТЕС Шоштань було підключено до енергомережі у 2015 році — саме у рік підписання Паризької угоди. За оцінками міжнародних експертів, проєкт був збитковим від початку, а фінальна вартість його спорудження значно перевищила первинні розрахунки. Подальші прогнози для електростанції також не оптимістичні, оскільки до 2030 року у зв’язку із очікуваним зростанням цін на викиди вуглецю у Європі, розмір чистих збитків для ТЕС складе майже 870 млн. євро.

Дата, заявлена обома державами, є менш амбітною у порівнянні з іншими країнами Європи, однак така чітка позиція урядів все-таки є сигналом для національної енергетичної промисловості щодо подальших пріоритетів розвитку.