Цьогорічна конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату має на меті взяття країнами амбітних зобов’язань зі скорочення викидів парникових газів до 2030 року для забезпечення досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року, гарантування адаптації вразливих верств населення та природних середовищ до зміни клімату, мобілізацію кліматичних фінансів та об’єднання країн для виконання досягнутих домовленостей. Найбільш очікуваною і найважчою частиною конференції є досягнення консенсусу щодо ринкових і неринкових механізмів реалізації Паризької угоди.
Позиція офіційної делегації України на СОР26
В липні 2021 року Україна подала до секретаріату РКЗК ООН Оновлений Національно визначений внесок до Паризької угоди (далі – оновлений НВВ), метою якого є скорочення викидів парникових газів на 65% у 2030 році від рівня 1990 року, що означає скорочення викидів на 7% від рівня 2019-го. Однією з першочергових цілей офіційної делегації України на цих переговорах є представлення оновленого НВВ.
Щодо позиції України з інших питань порядку денного конференції, громадськості було представлено наступні пріоритети:
- Реалізація статті 6 Паризької угоди. Україна негативно ставиться до перенесення невикористаних одиниць скорочення викидів парникових газів в рамках Кіотського протоколу у новий ринковий механізм за Паризькою угодою. Разом з тим було озвучено про необхідність досягнення певного компромісу.
- Система транспарентності в рамках Паризької угоди. Україна відстоює позицію, що форми звітності мають бути однакові для всіх країн, незалежно від ступеня розвитку економіки.
- Відрахування в адаптаційний фонд. Україна притримується позиції про те, що такі відрахування в рамках реалізації ст. 6 Паризької угоди повинні здійснюватися на добровільних засадах.
- Питання щодо територіальної цілісності та національного суверенітету України. Офіційна делегація відстоюватиме позицію щодо незарахування звітності Російської Федерації, яка подається в секретаріат РКзк ООН щодо тимчасово окупованих Росією територій України в Донецькій і Луганській областях та АР Крим. У разі ненадання підтримки Україні в цьому питанні, українська делегація готова блокувати прийняття рішень на конференції.
Оцінка Українською кліматичною мережею позиції офіційної делегації України на СОР26
Українська кліматична мережа (далі – УКМ) підтримує позицію проти перенесення невикористаних одиниць скорочення викидів парникових газів в рамках Кіотського протоколу у новий ринковий механізм за Паризькою угодою. Водночас наголошує на необхідності недопущення подвійного врахування скорочення викидів та дотриманні принципу додатковості.
Застосування механізмів статті 6 має завжди призводити до реального і додаткового скорочення викидів. Потрібні чіткі критерії, які б гарантували неможливість врахування “супутніх” одиниць скорочення викидів для виконання проєктів, які будуть здійснюватись в рамках ст. 6 Паризької угоди. Для усіх одиниць скорочення викидів, що використовуватимуться в механізмах статті 6, має бути доведена їх “додатковість” до скорочення викидів, яке б виникло і без застосування цих механізмів.
Щодо добровільності здійснення відрахувань до адаптаційного фонду, УКМ наголошує на важливості адаптації до наслідків зміни клімату. Тому варто передбачити альтернативні способи підтримки адаптаційних заходів, окрім виділення коштів (наприклад, навчання, обмін досвідом та технологіями).
Українська кліматична мережа підтримує відстоювання Україною територіальної цілісності нашої держави, водночас висловлює застереження щодо доцільності використання заявлених методів. Важливість цьогорічних кліматичних переговорів для досягнення домовленостей, які дозволять Паризькій угоді виконати поставлену ціль у недопущенні зростання глобальної температури, важко переоцінити. Тому висловлюємо занепокоєння щодо можливого блокування голосувань. Більше того, УКМ наголошує, що про окуповані території повинна звітувати Україна, акцентуючи увагу на проблеми з отриманням необхідної інформації та розвиваючи технології моніторингу даних.
Українська кліматична мережа вважає, що кліматична політика України має розвиватися з дотриманням наступних пріоритетів:
Пріоритет 1. Скорочення викидів парникових газів в атмосферу, пришвидшення масштабного впровадження енергоефективних заходів та системного переходу на відновлювані джерела енергії
Для досягнення поставленої в оновленому НВВ цілі скоротити викиди парникових газів на 65% у 2030 році від рівня 1990 року, Уряд розробляє детальний план імплементації оновленого НВВ, до якого важливо залучити всіх стейкхолдерів, зокрема громадськість та місцеве самоврядування.
Особливу увагу слід приділити залученню громад і муніципалітетів до процесу розробки і виконання кліматичних планів, що сприятиме узгодженню національної та місцевої кліматичної політики та дозволить напрацювати практику для ефективної участі громад у підготовці наступного Національно визначеного внеску України, який ми маємо підготувати вже до 2025 року.
Наразі ціль України зі скорочення викидів парникових газів на 2030 рік є мінімально прийнятною з можливих, але недостатньою для стримування зростання глобальної температури на рівні 1,5°С чи навіть не більше 2°С, тому наступні цілі України мають бути більш амбітними та відповідати меті досягнення кліматичної нейтральності до середини століття. За даними Climate action tracker, оновлена Україною ціль є критично недостатньою.
Українська кліматична мережа вітає початок роботи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України над рамковим законом «Про Стратегію низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року» та готова активно долучатися до його розробки.
Згідно оновленого НВВ, частка відновлюваних джерел енергії до 2030 року має зрости від 17% до 30%. Заявлена ціль досягнення 30% частки ВДЕ в електрогенерації до 2030 року є позитивним сигналом щодо зміни державної політики в реформуванні енергетичного сектору. При цьому, вона не є достатньою для досягнення кліматичної нейтральності та енергонезалежності України. Також повинен бути пропрацьований механізм переробки та утилізації СЕС і ВЕС.
Безапеляційна позиція УКМ щодо спалення вугілля: Україна має зупинити дотування у вугільний сектор та спрямувати ці кошти на справедливу трансформацію сектору.
Необхідно встановити строки поступової відмови від вугілля в Україні, зокрема конкретну кінцеву дату згортання видобутку вугілля та закриття останньої вугільної ТЕС.
Важливим аспектом декарбонізації в майбутньому має стати розвиток водневої енергетики. Проте Українська кліматична мережа застерігає від підміни цілей щодо необхідності скорочення викидів в найближче десятиліття на цілі з розвитку водневої енергетики. Доцільність переходу на водень як джерело енергії з’явиться в окремих секторах промисловості тільки за умови підвищення енергоефективності та досягнення значно більшої частки потужностей відновлюваної енергетики. Неприйнятними є плани щодо виробництва водню за рахунок атомної генерації, а також плани експорту в країни ЄС водню, виробленого з ВДЕ, в той час коли частка відновлюваної генерації всередині країни є низькою, а викиди парникових газів від сектору енергетики складають найбільшу частку у загальному балансі.
На думку УКМ, більш реалістично для України, як аграрної країни, розвивати біоенергетику, створювати регіональні кластери, розвиваючи малий і середній бізнес та використовувати наявний потенціал країни у цьому секторі.
Енергетичний перехід вимагає залученості всього суспільства. Більшість українців з матеріальних причин не можуть бути інвесторами у відновлювані джерела енергії, також потребують підтримки у впровадженні програм термомодернізації будівель. Тому держава має розробити набір політик та інструментів (таких як створення енергетичних кооперативів, револьверних фондів) для залучення громадян. Також держава має стимулювати капіталовкладення у сталу енергетику та енергоефективність з боку громадян, їх об’єднань та органів місцевого самоврядування.
Глобальна метанова інціатива (Global methane pledge), започаткована ЄС та США, має стати юридично обов’язковим документом, з вимогами та стандартами щодо запобігання та усунення викидів метану. Україна має долучитися до цієї ініціативи, а також налагодити співпрацю з Єврокомісією в рамках реалізації Метанової стратегії ЄС, зокрема узяти участь у створенні та налагодженні роботи Міжнародної обсерваторії викидів метану (IMEO).
Пріоритет 2. Збільшення поглинання парникових газів шляхом відновлення природних екосистем
Вуглецева нейтральність передбачає, що викидів парникових газів буде здійснюватися не більше, ніж їх можуть поглинути з атмосфери рослини і ґрунти. Тому підтримка і відновлення природних екосистем є рівноцінно важливою зі зменшенням викидів парникових газів. Такі заходи, як збільшення поглинання та утримання парникових газів лісами та екосистемами, зменшення обсягів видобутку торфу і відновлення торфовищ, зменшення емісії при сільськогосподарському використанні земель та виведення з обробітку деградованих земель, разом зі скороченням викидів парникових газів допоможуть у досягненні своїх цілей Україною.
Україна має сконцентруватися на розвитку неагресивного, сталого сільського господарства, враховуючи принципи Європейського Зеленого Курсу “від лану до столу”, що дасть можливість суттєво знизити руйнівний вплив цього сектору на природні екосистеми.
Необхідно якнайшвидше зупинити розорювання степових лук, заплав річок, осушення торфовищ та руйнування екосистем водно-болотних угідь та передбачити довгостроковий план дій з відновлювлення цих екосистем у найближчому майбутньому. Ці заходи дозволять не лише збільшити поглинання парникових газів природними екосистемами, а й зберегти біорізноманіття.
Важливу роль у скороченні викидів парникових газів для України відіграють лісосмуги, тож потрібне їх збереження та відновлення.
Україна не може покладатись на технології уловлювання та зберігання вуглецю, на думку експертів УКМ. Це економічно недоцільний і ненадійний захід, який, до того ж, потребує додаткового використання енергії, що матиме негативний вплив на клімат.
Водночас ні збільшення поглинання вуглецю природними екосистемами, ні штучні технології уловлювання і зберігання не можуть підміняти заходи зі скорочення викидів парникових газів – відмову від викопного палива, енергоефективність та перехід на відновлювані джерела енергії.
Пріоритет 3. Адаптація до зміни клімату із застосуванням природоорієнтованих рішень та забезпечення фінансування заходів для пом’якшення та адаптації до зміни клімату
Згідно оновленого НВВ, до 2030 року Україна “планує створити надійне підґрунтя” для адаптації до зміни клімату. Після затвердження Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, необхідним є розроблення галузевих стратегій адаптації до зміни клімату.
Впровадженню адаптаційних заходів має передувати проведення оцінки вразливості до наслідків кліматичної зміни всієї території України із деталізованою інформацією щодо вразливості кожного з регіонів / областей, а також з подальшим зобов’язанням громад розробити та затвердити плани заходів з адаптації до наслідків зміни клімату із застосуванням природоорієнтованих рішень.
Без системного фінансування заходів з пом’якшення та адаптації до зміни клімату виконання їх не вбачається можливим. Ця сфера не повинна цілком залежати від іноземної допомоги та приватних інвестицій, тож з 2021 року в Україні потрібно закладати у державний бюджет обов’язкові статті видатків для реалізації заходів із пом’якшення та адаптації до зміни клімату. Тому УКМ цілком підтримує ініціативу створення Українського кліматичного фонду.
Фінансування цих витрат можна частково забезпечити, піднявши ціну за викиди СО2 до рівня не менше ніж 30 грн за тонну з подальшим поступовим збільшенням до рівня кліматичного оподаткування ЄС та збільшенням списку об’єктів та секторів, які оподатковуються. Також у Податковому кодексі України, поряд зі ставкою податку на викиди СО2, має бути прямо визначена ставка на викиди метану, який має більший парниковий потенціал, ніж СО2, на рівні не нижче, ніж діючі ставки для забруднюючих речовин 1-го класу небезпеки.
Розміри екологічних податків мають бути такими, щоб компенсувати шкоду, заподіяну довкіллю від здійснених викидів, а також враховувати вартість адаптаційних заходів, необхідність впровадження яких викликана такими викидами. Розмір штрафу за необраховані викиди або недостовірну звітність має бути достатньо високим, щоб виконувати його основну, превентивну, функцію. Кошти, отримані від екологічних податків, мають спрямовуватись першочергово на заходи зі скорочення забруднення повітря, адаптації до зміни клімату та інші природоохоронні заходи.
Пріоритет 4. Правила для Статті 6 Паризької угоди не мають підривати соціальну та природоохоронну цілісність Паризької угоди
Будь-яка передача одиниць скорочення викидів між країнами має сприяти підвищенню амбітності національних цілей та сприяти досягненню утримання підвищення температури в межах 1,5°C. Гнучкі механізми Кіотського протоколу довели свою недієвість і призвели до збільшення викидів, через торгівлю надлишковими одиницями скорочення, утвореними внаслідок завищення показників та махінацій, а не внаслідок втілення конкретних проєктів зі скорочення викидів. Цей негативний досвід не можна повторювати в рамках реалізації Паризької угоди. Тому потрібно запобігти перенесенню старих одиниць скорочення викидів на період після 2020 року.
Необхідно завершити дію гнучких механізмів в рамках Кіотського протоколу та не приймати відповідні одиниці скорочення викидів для виконання інших, окрім Кіотського протоколу, зобов’язань. Діючі проєкти та методології мають бути переоцінені за жорсткими критеріями до їх переходу в механізми Статті 6.
Таким чином, громадськість не підтримує перенесення одиниць скорочення викидів з минулих періодів. Позиція України щодо ринкових двосторонніх інструментів в рамках статті 6 Паризької угоди повинна відповідати критеріям щодо додатковості (англ. additionality) та недопущення подвійного обліку одиниць скорочення викидів (англ. double accounting).
Ринкові механізми статті 6 мають супроводжуватися належними інструментами контролю. Ці інструменти мають забезпечити достатню деталізацію відстеження походження одиниць скорочення, щоб запобігти подвійному врахуванню: коли кілька країн можуть використати одну й ту ж одиницю скорочення для звітування щодо виконання національних кліматичних цілей.
Пріоритет 5: Розвиток інституційної спроможності щодо реалізації кліматичної політики та інтеграція кліматичної політики у всі сфери економіки
Інтеграція кліматичної політики в різні сектори економіки та розбудова інституційної спроможності для забезпечення належної координаційної діяльності органів державної влади і розподілу нормотворчих, розпорядчих та контролюючих функцій між різними органами та гілками влади є необхідною передумовою для ефективної реалізації кліматоохоронної політики в Україні.
Необхідним є формування підходів та засад (принципів) для врахування аспектів зміни клімату при формуванні політики в усіх секторах економіки. Найперше це має бути здійснено при формування плану заходів на виконання оновленого НВВ України.
Слід розширити розділи щодо зміни клімату у звітах із стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля, розробляти методичні рекомендації для проведення оцінок з огляду на вплив певних секторів економіки на зміну клімату та вуглецевий слід великих проєктів.
Висновок
Українська кліматична мережа сподівається, що СОР26 у Ґлазґо стане переломним моментом кліматичної політики, коли всі попередні домовленості запрацюють і країнам нарешті вдасться стати на шлях скорочення викидів.
Україна є однією з найвразливіших країн Європи до зміни клімату і вже стикається з її негативними наслідками, а в майбутньому масштаб проблеми буде тільки зростати. Тому ми очікуємо, що Україна почне активно реалізовувати вже взяті на себе зобов’язання та докладе максимально зусиль, аби досягнути вуглецевої нейтральності у 2050 році разом зі світом. Цій меті посприяє довгострокове бачення Україною розвитку сектору енергетики, зокрема, встановлення дати відмови від вугілля в Україні не пізніше 2035 років, модернізація промисловості, захист і відновлення екосистем та розвиток енергоефективності у житловому секторі.
No responses yet