Україна належить до маловодних країн (менше 1,1 тис.м3/рік на людину) та з нерівномірним територіальним розподілом водних ресурсів. Серед найбільш водозапезпечених областей України можна виділити Закарпатську, Івано-Франківську і Львівську області. До найменш водозабезпечених відносяться – Одеська, Запорізька і Миколаївська області.

У 2018 році забір води за регіонами найбільше мав місце у Херсонській (3043 млн.м³), Донецькій (1707 млн.м³), Запорізькій (1260 млн.м³), Дніпропетровській (1179 млн.м³) та Одеській (752 млн.м³) областях; найменше — у Тернопільській (51 млн.м³), Чернівецькій (67 млн.м³) та Волинській (69 млн.м³). Найбільша кількість підприємств, що скидали стічні води, розміщені в Львівській, Закарпатській, Житомирській, Донецькій та Рівненській областях, а найбільший обсяг скинутих ними стічних вод припав на Донецьку, Запорізьку, Дніпропетровську, Київську та Харківську області.

До основних водних проблем України відносяться:

  • дефіцит водних ресурсів, їх нерівномірний розподіл по території країни;
  • виснаження водних ресурсів внаслідок водозабору для господарських потреб;
  • значний обсяг забруднювальних речовин, що скидуються у річки;
  • надмірне регулювання річкового стоку, що спричиняє додаткові втрати води, погіршення якості води, деградацію русел;
  • недосконалість системи державного управління у сфері та відсутність ефективних механізмів стимулювання раціонального водокористування;
  • недостатня поінформованість та низький рівень екологічної культури населення.

Активність ІГС

Найбільшу частку серед виявлених ІГС становлять громадські організації та аналітичні центри (80 %). До професійних об’єднань та бізнес-асоціацій відносяться 4 % ІГС, до благодійних організацій 2% ІГС, до громадських об’єднань колишніх військових та політичних рухів, агенцій регіонального розвитку та ЗМІ по 1 %. Мережі ІГС становлять 11 %.

 

 

Територіальний розподіл ІГС в цілому рівномірний, але демонструє незначне підвищення громадської активності областях, які мають найбільші показники забору води, обсягу водовідведення, за кількістю підприємств, що скидають стічні води та/або розвиток ВДЕ, будівництво МГЕС тощо (Київська, Закарпатська, Львівська та Одеська області). Для Полтавської, Запорізької, Донецької, Херсонської та Харківської областей характерні високі та середні показники забору води, а також проблеми забруднення вод, втім активність ІГС в цих областях виявлена невисока. 32 % ІГС декларують свою діяльність, як таку, що здійснюється на всеукраїнському рівні.

Підготовлено на основі дослідження «Вплив та роль інститутів громадянського суспільства в сфері використання та охорони природних ресурсів в Україні» проведеного Міжнародним фондом «Відродження» в рамках проекту «Ініціатива з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні» (EPAIU)

Територіальний розподіл інститутів громадянського суспільства

Зображення 3 з 3

Водні ресурси та активність інститутів громадянського суспільства

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *